Мій блог

четвер, 3 січня 2013 р.

КОВАНИЙ ІКОНОСТАС

КОВАНИЙ   ІКОНОСТАС

Кожне місто неповторне по своєму. І кожний патріот свого міста хоче, щось його Мала Батьківщина   виділялась чимось особливим.   Наше   місто Шпола знаходиться в Географічному Центрі України.   Це вже виділяє наше місто.   Але знайшлися два ентузіасти в нашому місті,   які хочуть зробити в нашому місті те, чого немає ніде в Україні.-
    В центрі міста,   біля Пам"ятного Знака Жертвам   Голодомору будується нова церква.   І художник Ярослав Андрійченко і   майстер ковальської справи Нанаєв Володимир (про нього писали в журналі    "Ковальська майстерня")   вирішили зробити в цій   церкві Кований Іконостас.     Розміри його 5 на 5 метрів. Там буде розміщено 60-70   ікон. Зразок   ви можете побачити на фото. Всі елементу інтер"єру церкви: престол, трон, аналої, свічники, кіоти також будуть ковані.
    Я перелопатив   Інтернет і не знайшов подібного.
   Є проект, перші зразки. І, як завжди,   бракує коштів.
     Друзі!    Прохання допомогти фінансово цим двом талановитим майстрам.
Імена благодійників будуть увіковічені.
    Звертатися прямо до майстра:

НАНАЄВ ВОЛОДИМИР   АРСЕНІЙОВИЧ

моб. Тел.. 067 998 09 57

середа, 5 грудня 2012 р.

Материнська жертовна любов

Материнська жертовна любов.

Материнська жертовна любов.

Чи.ж її можна вимірять, мамо?
В мене ж серце твоє, твоя кров,
Я до рук твоїх лину губами.
Материнська Молитва - свіча,
Що осяє нам темряву ночі,
А сльозами стуманені очі
Крають серце моє без меча.
Материнська жертовна любов
Вчить терпінню, про себе забути,
І добро в світ нести знов і знов,
З рук підступних не пити отрути.
Материнська рознята душа
За дітей, за майбутнє онуків,
В добру путь їх завжди проводжа,
У Молитві складаючи руки.
Материнським жертовним вогнем
Я у тебе навчуся горіти.
Мати ж тільки для того живе,
Щоб у щасті жили її діти.____

понеділок, 15 жовтня 2012 р.

Почаївська Ікона в центрі України

понеділок, 8 жовтня 2012 р.

Студія "Шанс"

пʼятниця, 5 жовтня 2012 р.

Заповіт вчителя

Моя школа
Як умру, то поховайте
Мене біля школи,
На педраді не згадуйте
Вже більше ніколи.
На вінок мені не треба
Ні грошей, ні часу,
Бо я знаю, що учитель
Не має запасу.
На могилу покладіте
Як -небудь кві ти.
Не забудьте в руки дати
План самоосвіти
Щоб усе було з мною:
конспекти, програми,
План роботи виховної
Та навчальн плани.
Хай же плаче гірко завуч
Ой гаю, мій гаю
Ким же я твої уроки
Замі нити маю.
Ви завуча заспокойте,
Дайте йому раду,
А найкраще швидше
Скличте екстрену нараду.
А за мною ви не плачте
Хоч тепер спочину
Вс турботи виховання
Вам живим покину.
Хай мене наставники
Не згадують лихом,
Що з дві йок робить трі йку
Аби було тихо.
Невесело стало в школі
Стало дуже тихо
Ставлять трі йки замі сть двійок,
Щоб минуло лихо.
На педрадах виступають
Ті , що красномовні .
Всі методи пропонують,
Щоб блищало зовні .

середа, 12 вересня 2012 р.

ПОШУК

ПОШУК

     Вийшла на зв"язок однокурсниця
Рая.    Ми не бачилися
27 років. 17 років вона відпрацювала на "антинародний режим"
Кадаффі в Лівії. Працювала
б    і ще, але лідера
Лівії благополучно вбили.

Суть проблеми:     Рая має рідного чоловіка
Олега. За його   відомостями в
с.Кавунівка   нашого району
похований його дід, лейтенант
Князєв С.Г., який загинув
3.02.1944р. Як туди
добратися? Я все описав
і 25 липня зустрів їх

   на автостанції. Обнялися,
розцілувалися і на моїй
«АНТИЛОПІ» поїхали. До села 30
км.

   Приїхали.   Знайшли
сільраду, а напротив-   братська
могила.. Зайшли до влади і…Головою тут працює
Катерина Іванівна. Вона раніше
працювала вчителькою в нашому місті. К.І.
не дасть нікому і слова сказати.
Я хотів задати   2 питання, але…

"П"ємо чай, а все потім"

   Але ми пішли до могили і були розчаровані. Прізвища діда Олега в списках загиблих не
було. Підняли документи в сільраді і там   Князєва Сергія немає.
По документах, які були в Олега
138-я сд 3.02.1944р вела бої саме в цих
селах: Кавунівка, Товмач, Водяне.

   Ну що
ж.. Сіли за стіл, пом"янули загиблих, поставили на могилу фронтові 100гр, зфотографували і поїхали
в Шполу. Я показав Раї свою квартиру, де не було одної стіни
і відвіз їх на автостанцію.

   Почав я розшук. І знайшов.
В документі втрат 138-ї сд. який
підписаний нач.штабу дивізії полковником Любимовим ,
лейтенант Князєв С.Г. загинув 3.021944р в похований в сКауновка, Калигорського рн., Кіровоградської обл.. А чому так?
Справа в тому, що до 1954р, коли
була утворена наша Черкаська обл., південні район нашої області входили в
склад   Кіровоградської обл.    .Здавалося,
що все ясно.   Але….

    По паспорту похованя Дід   Олега
похований в с.Шевченково, Кіровоградський рн. Кіровоградська обл.. Це
більше 100 км на південь.

   Але
чому тоді дружина лейтенанта- бабуся Олега
в 60-ті роки приїздила на могилу свого чоловіка саме в Кавунівку7 Виходить що вона знала де похований її
чоловік?   А як же паспорт поховання?

Я передав всі дані Олегу.
Він зателефонував в с.Шевченково
і там пітвердили, що Князев С.Г. похований в
цьому селі.

Я в це не вірю..   Піду ще в наш військомат.

     Пошук продовжується.