пʼятниця, 5 жовтня 2012 р.

Заповіт вчителя

Моя школа
Як умру, то поховайте
Мене біля школи,
На педраді не згадуйте
Вже більше ніколи.
На вінок мені не треба
Ні грошей, ні часу,
Бо я знаю, що учитель
Не має запасу.
На могилу покладіте
Як -небудь кві ти.
Не забудьте в руки дати
План самоосвіти
Щоб усе було з мною:
конспекти, програми,
План роботи виховної
Та навчальн плани.
Хай же плаче гірко завуч
Ой гаю, мій гаю
Ким же я твої уроки
Замі нити маю.
Ви завуча заспокойте,
Дайте йому раду,
А найкраще швидше
Скличте екстрену нараду.
А за мною ви не плачте
Хоч тепер спочину
Вс турботи виховання
Вам живим покину.
Хай мене наставники
Не згадують лихом,
Що з дві йок робить трі йку
Аби було тихо.
Невесело стало в школі
Стало дуже тихо
Ставлять трі йки замі сть двійок,
Щоб минуло лихо.
На педрадах виступають
Ті , що красномовні .
Всі методи пропонують,
Щоб блищало зовні .



середа, 12 вересня 2012 р.

ПОШУК

ПОШУК

                                               ПОШУК



     Вийшла  на зв"язок  однокурсниця
Рая.    Ми  не бачилися
27  років.  17 років вона відпрацювала на  "антинародний  режим"
Кадаффі  в Лівії.  Працювала
б    і ще,  але лідера
Лівії  благополучно вбили.

  Суть проблеми:     Рая має рідного  чоловіка
Олега. За його   відомостями в
с.Кавунівка   нашого району
похований  його дід,  лейтенант
Князєв  С.Г.,  який загинув
3.02.1944р.  Як туди
добратися?  Я  все описав
і 25 липня зустрів  їх

    на автостанції.  Обнялися,
розцілувалися і на моїй
«АНТИЛОПІ»  поїхали. До села  30
км.

   Приїхали.   Знайшли
сільраду, а напротив-   братська
могила.. Зайшли  до влади і…Головою  тут працює
Катерина Іванівна. Вона раніше
працювала  вчителькою  в нашому місті.  К.І.
не дасть нікому і слова  сказати.
Я хотів задати   2 питання,  але…

 "П"ємо чай, а все потім"

   Але ми пішли до могили  і були розчаровані.  Прізвища діда Олега в списках загиблих не
було.  Підняли  документи в сільраді і там   Князєва  Сергія немає.
По документах, які були в Олега
138-я сд  3.02.1944р вела бої саме  в  цих
селах:  Кавунівка, Товмач,  Водяне.

   Ну що
ж.. Сіли за стіл, пом"янули загиблих, поставили на могилу  фронтові 100гр,  зфотографували  і поїхали
в Шполу. Я показав Раї свою квартиру, де не було  одної стіни
і відвіз їх на автостанцію.

   Почав я розшук.  І знайшов.
В документі втрат  138-ї сд. який
підписаний  нач.штабу  дивізії полковником  Любимовим ,
лейтенант Князєв С.Г. загинув 3.021944р в похований в сКауновка,  Калигорського рн., Кіровоградської обл..  А чому так?
Справа в тому, що  до 1954р, коли
була  утворена  наша Черкаська обл.,  південні район нашої області входили в
склад   Кіровоградської обл.    .Здавалося,
що все ясно.   Але….

    По паспорту похованя Дід   Олега
похований  в с.Шевченково,  Кіровоградський рн.  Кіровоградська обл..  Це
більше  100 км на південь.

   Але
чому тоді  дружина  лейтенанта- бабуся  Олега
в 60-ті роки приїздила на могилу свого чоловіка  саме в Кавунівку7  Виходить що вона знала де похований її
чоловік?   А як же  паспорт поховання?

  Я передав всі дані  Олегу.
Він  зателефонував в с.Шевченково
і там пітвердили, що Князев С.Г. похований в
цьому селі.

  Я в це не вірю..   Піду ще в наш  військомат.


     Пошук продовжується.

  Зустріч через 27  років
   Кавунівка
Списки  загиблих
Вінок від внука і влади
Дід  і  внук

Козачки