четвер, 18 липня 2013 р.

«Чрезмерная работа в огороде вредит здоровью»

«Чрезмерная работа в огороде вредит здоровью»

«Весна снова пришла в красоте многоликой,
Всё цветёт, вся земля превращается в сад!
С наступающим днём – Днём Победы великой
Всех коллег-ветеранов поздравить я рад!»
Уважаемая редакция!
Я пенсионер, мне 76 лет. Инженер-тех-
нолог по образованию, садовод-огоро-
дник-любитель, проработал на заводе –
27 лет, преподавал в колледже – 26 лет, а
последние 5 лет – на пенсии.
Когда раздавали участки земли, мы с
женой приобрели желанные 6 соток, по-
садили картошку и, естественно, начали
бороться с колорадским жуком. После
нескольких лет безуспешной борьбы у
меня родилась идея – написать балладу
о колорадском жуке. А вдохновила меня
на этот подвиг «Баллада о любви» Влади-
мира Высоцкого: я предположил, что во
время вселенского потопа жук спасся в
ковчеге Ноя.
«Когда вода всемирного потопа
Вернулась вновь в границы берегов…»
В. Высоцкий «Баллада о любви»
Ковчег готов – уже умолк топорный стук.
Ной принимал на борт вселенских тварей,
Входили чинно, благородно – все по паре,
С подругой влез и колорадский жук.
Вчера Ной был хорош, а плотники – «удоску»…
Ной взгляд хмельной остановил на нём
И, смутно различив хитин в полоску,
Сказал: «Свой брат – моряк, его – берём!»
Потоп закончился. Вода сошла навеки…
Жука Ной трезвым взглядом оглядел:
«Полоска-то на нём продольна, как у зека –
вредителя в ковчеге я пригрел».
Жук поселился в штате Колорадо,
Питался скромно очень – ел паслён.
Спасённое, однако, Ноем чадо
Питало планы, что Наполеон:
«Европа как-то Новый свет открыла,
Теперь Я завоюю Старый свет!
Вступление
Часть 1. Борьба
Жизнь – сплошная борьба. Нас так с детства
учили.
Счастье видел в борьбе бородатый Карл Маркс.
С четырёх всех сторон нас враги обложили,
И над миром над всем – бог войны – грозный
Марс!
Левый, правый уклон, с ними всякие – измы:
Кто не с нами, тот против, тот наш ярый враг!
Утверждали в борьбе мы ростки коммунизма,
И боролись то с пьянством, то против стиляг…
Не зря же моя память сохранила –
Ковчег, бескрайний океан, рассвет…
Теперь в Европу срочно ехать надо,
Я до сих пор всё ел какой-то вздор!
Куда вкусней паслёна в Колорадо
Картофель, баклажаны, помидор!»
И, соблазнив посулами подругу,
Он в трюм морского лайнера залез
И пока плыл, с едою было туго,
Но стойко выдержал и голод этот бес…
Европа показалась слишком малой,
Штат Колорадо был, пожалуй, подлинней…
За три десятка лет он до Урала
Сумел завоевать пространство в ней!
Он жрёт картофель, помидоры, баклажаны,
Личинка может слопать лист в один присест,
И для него любой паслён желанный,
Его же, подлеца, никто не ест!
Напрасно человек придумывает яды –
«Арриво», «Децис», «Кара-тэ», «Анометрин» –
Едим мы только то, что как награду
Для нас оставит Колорада господин!
...
Уже прошло больше трёх лет, как я вступил в
Клуб Органического Земледелия, выписываю
газету «к Земле с любовью!», посещаю
семинары и внедряю эту технологию на своём
участке – не перекапываю почву, не применяю
мин. удобрений и навоза, а только компост,
сделал стационарные грядки. Почва стала
рыхлой, появляются дождевые черви. Пока,
правда, особыми урожаями не могу похвас-
таться, но колорадский жук – не такая уж про-
блема: применяю «Актофит» – одной обработ-
ки обычно хватает.
 Провёл профориентационную работу с
бывшими коллегами из колледжа. Привожу её
тезисное изложение.
Принцыпы органического
земледелия
Дали нам по 6 соток земли – неугодий,
Мы вступили в борьбу с колорадским жуком,
С сорняком, с фитофторой, с сухою погодой,
Мы лопату ручным заменили плужком…

Оказалось: не надо с природой бороться –
Лучше ей подсобить, помогать, угождать!
Вам природа воздаст и добром к вам вернётся

Урожай вам высокий готова отдать!
И не надо пахать, уподобясь лошадке,
Потаскаешь плужок – колом станет спина…
А возьмёшь плоскорез, и танцуешь на грядке,
И не так устаешь, хоть трудись дотемна…
Часть 2. Основы органического земледелия
В основе органического земледелия лежат 4
важнейших принципа мирного сосуществова-
ния земледельца с землёй.
Принцип 1. Безотвальная обработка,
сидераты.
Принцип важнейший – «панша шила» –
Лопату, тяпку, плужок долой!
Для рыхления нужны только вилы,
Не нарушающие гумуса слой!
Отправь в отставку плуг и лопату –
Их плоскорез заменит один!
Убрал урожай – сей сидераты:
Овёс, фацелию, горчицу, люпин!
Принцип 2. Мульчирование.
Голая земля, как пустыня Сахара, –
Разве нормален вид такой?
Землю от холода, солнечного жара
Заботливо мульчей сверху укрой!
Примечание: мульча – от итальянского «прелая
солома» – листья, трава, опилки и пр. органика.
Принцип 3. Меньше труда.
Из дневника ленивого огородника: «Чрезмер-
ная работа в огороде вредит здоровью».
Долой окучивание и прополку –
Труд сизифов, да мало в нём толку!
Труд непосильный вредит здоровью –
Выпрямись, земледелец, будь горд!
Спину не гни – это условие –
А с плоскорезом не вырастет горб!
Принцип 4. Долой пестициды и мин.
удобрения!
Мин. удобрения и пестициды –
Из земледелия вон! Долой!
Только органика имеет виды :
Мульча, компосты, их хватит с лихвой!
Шаройко В.А.
член Клуба ОЗ, г. Шостка
Сумская обл.
«

вівторок, 9 липня 2013 р.

Це моя УКРАЇНА



  8 июля 2013 года, понедельник, 21:38
Це моя УКРАЇНА


Рідна Україна - мова солов’їна,

Золоте колосся, маки у житах.

Край воріт - калина, верба, яворина,

Храми і світлиці в барвах-рушниках.



Рідна Україна - то душі краплина,

Пісня журавлина у ранковий час.

Рідна Україна - то земля єдина,

Що сходив ногами босими Тарас.



Рідна Україна - пара лебедина,

Озеро бездонне і стрімка ріка,

У саду хатина - біла сорочина,

Стежечка-стежина в зелен-споришах.



Рідна Україна - за столом родина,

Яром-долиною стелиться туман.

Батькова розмова - тиха, вечорова,

Мамина молитва - вічний талісман.

понеділок, 3 червня 2013 р.

Там де гриміли бої

Там де гриміли бої (Водяне- Товмач-х.Братський)

  Як я писав в попередніх записах,  що в мене було бажання  поїхати на  хутір  Братський.
Я розумів,  що нічого нового  про  мл.лейтенанта  Князєва С.Г. не знайду
  По даним штабу 138-ї  ст.дивізії він похований в с.Кавунівка,  а по паспорту
похованя в Кіровоградській області.
    Коли  ми з внуком  мл.лейтенанта вивчали списки  офіцерів  138 ст.д.,
 які позовані в селах нащого району, кинулася в вічі така деталь:
3.02.1944р. загинули 27 офіцерів. В цьому списку не тільки командири
 взводів,  які перебувалт на передовій, а  й командири батальйонів,
  політруки,  начальник  зв"язку  полку,  командири батарей,  медслужба,
  тиловики.
  Що  ж сталося  3 лютого в  південних  селах  нашого району?
  27.01.1944р. танкісти  32-ої танкової бригади  звільнили села  Водяне  Кримки,
Кавунівку,  Товмач,  Липянку.  Але  3.02.1944р.  почавя  контрнаступ  13-ї і
14-ї німецьких  танкових  дивізій  з метою деблокування  оточеного   німецького
 Корсунь-Шевченківськог  угрупування. Німці прорвали оборону і знову зайняли ці села,
крім  Кримок. Звільнили їх тількм вже в березні 1944р.
  Бої були дуже тяжкі.  Німецькі танки утюжили  окопи красноармійців.
  Звичайно,  що в масштабах фронту  це був рядовий епізод війни,  але
 для  138-ої  дивізії це була трагедія.
  Редакція газети  "Шполянські  вісті" звела мене з Котенко Інною Кузьмівною,
яка під час війни жила в  Товмачі, а нині проживає   в с.Водяне. Ми домовилися,
що проїдемо з нею по маршруту  Водяне - Товмач - х.Братський.
 В поїздці нас супроводжувала   внука Інни Кузьмівної Лілія

Приїхали!
  Перші факти:  чоловік  Інни Кузьмівної  (на жаль, вже покійний)  Василь Констянтинович жив під  час війни в  Кавунівці. Сюди і попрямували німецькі танки з Новомиргорода і Капітанівки.
 Наш бійці не чекали такого наступу.  І  коли  мати Василя Констянтиновича  почала кричати:
 "Хлопці!  Німецькі танки!",  вони  засміялися.  "Тьотю!   Які німці?  Вам ще  10 років  будуть ввижатися  німецькі танки"
  Але  це  була  правда. Подібне було і на х.Братський, про що я писав в попередніх
 записах.
    І  ми поїхали

По цій дорозі йшли німецькі  танки на Товмач. А коли вже пішов   німецький обоз,  з"явився
 радянський танк і  розгромив його. Товмачани  не розгубилися і швиденько  прибрали до своїх
 рук те,  що  залишилося.   І половина жителів села  хизувалися в німецьких гольфах і шкарпетках.

  Тут пані Інна в липні 1941р.  вперше побачила  живих німців.
  Дівчатка пригнали корів з пасовиська, напоїли їх  і віддали батькам. А самі  пішли
 купатися. А  тут  "Німці!"    Були і танки   і на мотоциклах.
Дівчатка кинулися до одягу, Але  хлопчаки зав"язали їм плаття  мертвими вузлами.
 І тому зустрічали дівчатка німців в "негліже"


 А це рідна вулиця пані  Інни.
 Вертаємося в 1944р.  Наші війська  ввійшли в Товмач і пішли на х.Братський.
  Але  через  декілька днів  німці знову вернулися.  І на цю вулицю привезли  на "безтарках"
 поранених наших бійців.  Це були молоді хлопці.  Деякі з  них кричали:  "Добийте мене!"
  Подальшу долю  їх    Інна  Кузьмівна  не знає.
  Сюди також привезли  радянського офіцера.  Його допитували,  а потім повели на розстріл
 по цій дорозі.


  А тут розстріляли  радянського офіцера.


  Три дні лежав  офіцер РА без обмундировання, прикритий шинелькою.
  А  потім мати Інни Кузьмівної з сусідкою упрохали німців дати дозвіл на поховання.
 Жінки  на шинелі відтягли  солдата до груші  і там поховали.
 Документів в нього не було.  На грудях лежала прострілена купюра в 100 рублів.


  Там і поховали офіцера.  Пізніше прах  бійця перенесли в братську могилу.
  Далі ми їдемо на вул.Шевську. В кінці городів  могила невідомого  радянського льотчика


  Доглядає за могилою сім"я Крамарів.

  Аня  Крамар
 Що хотілося сказати?  Треба щоб сільрада допомогла їм хоча би фарбою.
 Які нині  гроші у селян?
  Можливо треба перенести  прах солдата на кладовище?
 Все це у  веденні місцевої влади.

   Їдемо на хутір  Братський.




  Стоять розвалені  хати. Люди виїхали звідси 8-10 років тому.

  Вертаємося в Товмач.

  Тут був сад. І на цьому місці були поховані бійці, які загинули на  х. Братський.
Скільки їх було?  Яма була розміром  5  на 5 метрів.  В  50-х роках  останки воїнів перенесли в братську могилу.
  І ще один епізод.
  Коли наші війська відступили з Товмача, в село прибилися з Кавунівки дві наші радистки -
 Таня  і Наташа.  Вони переховувалися в покинутій хаті. Допомагав їм  Микола Габро.
 Коли німці встановили батареї по вул.Шевській,   то радистки дали  координати і радянська
 артилерія  відкрила по них вогонь з Кримок.  Так було розбито  і німецьку кухню.
  Перед відступом німці  німці зібрали людей   біля церкви.  Що вони хотіли зробити?
  Загнати в церкву і спалити?  Радистки  передали координати і і наші батареї відкрили
 вогонь. Снаряди падали біля церкви.  Німці поховалися в церкві,  а народ  "ноги  в руки" і навтік.
 А церкву, де лежали поранені румуни  і козаки,  два німці під час відступу  спалили.
  Коли наші війська звільнили  Товмач,  Таня  і Наташа  прйшли до Миколи  Габро.
  Вони були у військовій формі і з  ними  був командир. Він  подякував  діду за
  допомогу   нашим радисткам. Дівчатта тепло попрощалися з Миколою   Габро І
  вперед  "На  Захід!"
  Отак і пройшла наша поїздка по місцях боїв 1944 року.

       10 травня 2013р. 

вівторок, 14 травня 2013 р.

"Вибори"


Вибори

   Газета "Голос  Посулля"  (це районка на моїй малій Батьківщині)  
 
надрукувала мою замітку "Вибори" з циклу "Сільські історії"

   Все вірно. Але я не написав, хто ж був  цей член виборчої комісії, якого
шукали  три дні. Просто не захотів називати прізвище.
  А це був мій вчитель Шульга Михайло  Олексійович.
Він вів нас в  2-4-х класах.
 Приїхав він в наше село в  1956 році.  Була в нього донька,  старша за мене.
Це перша дівчина в селі,  яка одягла  штани і сіла за руль мотоцикла.
М.О. був строгим вчителем. Колись і мені перепало по голові метром.
 Шишка була добряча!
  Але він і його дружина  (також вчителька)  були склочними людьми.
 І врешті,  педколектив їх вижив з нашої  школи.
    Пройшло  декілька років і Шульга появився в селі.  І як!!
На машині "Волга-ГАЗ-21"   кольору кави з молоком.
 Для села це була  сенсація!
  Як склалася його доля,  мені невідомо.
  Але пам"ять про мого вчителя залишилася


Микола Гнатюк - Ах, моє ти село04:05 

вівторок, 30 квітня 2013 р.

Народна майстриня презентувала виставку


Народна майстриня презентувала виставку

До Великодня у читальному залі районної бібліотеки триватиме персональна виставка писанок народної майстрині, методиста з фольклору районного будинку культури Інни Вовк. Виставку урочисто відкрили 17 квітня.
Майстриня вже має досвід у виготовленні іграшок і сувенірів з капрону, ляльок-мотанок, багато працює з текстильною скульптурою. Учасник багатьох виставок і презентацій в районі і області, у свій доробок Інна Дмитрівна внесла й зовсім новий вид декоративно-ужиткового мистецтва — писанкарство.
На презентації Інна Вовк, яка цим видом мистецтва займається всього рік, представила понад сто експонатів, виконаних у стилі писанкарства з орнаментами різних регіонів України, включаючи й Черкащину. А ще – шкрябанки, крапанки, зерновки, яйця з вишивкою на яєчній шкаралупі, бісерки, мальованки, різьблені яйця з великодніми орнаментами.
Після розповіді про тонкощі писанкарства, Інна Вовк провела для бажаючих майстер-клас.



  Це  Інна  Вовк. Її  32  роки.  Я  пам"ятаю  Інночку  ще маленькою.Поступила  в  відділення  у  важкому станв - запалення легень.
  З  цьго стану ми  Інну вивели.  але процес  видужання йшов якось мляво.
 Виписали  з лікарні,  але залишилися   ще   залишки  пневмонії.
   Я домовився  з колегами в  Києві і батько   звозив  її туди.
  Нічог  нового  цк нам не  дало,  але совість була чиста-зробив все.  що міг .
  А потім все наладилось і ось  це тепер красива молода жінка.
  З батьками я подружився і підтримую зв"язок.
  Старий  Вовк   у свій час  організував  гурт  "Срібні  струни", який потім
 став народним  і навіть  їздиив за кордон. А нині  Вовк  керує
 культурою і туризмом в нашому районі.

  Так нас вітав  "Соловейко"


- ня про Шполу03:51  А це співає   старий  ВОВК Д.В. 

неділя, 7 квітня 2013 р.

Про кидання сніжками під ВР і наслідки для України


Про кидання сніжками під ВР і наслідки для України:

Про кидання сніжками під ВР і наслідки для України:

• Олег Ляшко жаліється, що теж попав під сніжки і прийшлося заново наносити макіяж;

• В Європі проігнорували скандал, бо там не розуміють, як можна в квітні кидатися сніжками;

• Снігометальні пушки на лижних курортах Карпат, визнали зброєю масового ураження;

• Ющенко вже заявив: "Ці руки ніяких сніжок не ліпили";

• "Попади в депутата сніжком!" - зараз найпопулярніша гра для айпадів;

• Після скандалу з депутатками-регіоналками, всі школярки масово почали писати заяви в міліцію на однокласників. У міліції поскаржились на брак місця для малолітніх злочинців, а Уряд вже виділив 2 млрд. гривень на будівництво колоній для неповнолітніх-сніжкометів;

• Поляки підозрюють, що літак Леха Качинськи був збитий українською сніжкою;

• Опозиція вже готова створити Національну збірну з кидання сніжками і вимагає, аби цей вид спорту включили до Олімпіади;

• Інтер показав сюжет, як в школах Львівщини, бандерівці вчать своїх дітей ліпити сніжки;

• Після інциденту із сніжками, діти бояться обливати водою дівчат на Паску;

• Генпрокуратура знайшла дитячі фотографії Юлії Тимошенко і відкрила нову кримінальну справу по сніжкам;

• Наталія Вітренко жалкує, що в неї не кидали сніжками, так би хоч хтось про неї згадав;

• Кілька київських дітей попросили політичного притулку в Чехії, боячись переслідування влади за кидання сніжок у дівчат;

• Міліція зараз проводить масові рейди в столиці, обшукує громадян підозрілої зовнішності на наявність сніжків;

• МВС планує створити нове управління, по боротьбі з незаконним поводженням зі сніжками;

• Людмила Янукович вже готує свою нову промову, про наколоті сніжки;

• Щоб більше не було таких інцидентів, Партія Регіонів планує перенести Верховну Раду на Ібіцу;

• Депутатка від ПР в яку поцілили сніжкою, відплатила усім чоловікам за того хлопця з 7-А класу, що колись намилив її снігом в школі;

• Олег Тягнибок приніс офіційне вибачення за дії своїх однопартійців, що жбурляли сніжками і пожалкував, що це були не гранати;

• Мустафа Найєм побачив як в громадському закладі курять сніжки і... розгубився! ;

• Адвокати затриманих заявляють, що в міліції не має ніяких доказів, вони розтанули як сніг навесні;

• Микола Азаров заборонив депутатам приходити на засідання Кабміну зі сніжками;

• Депутаток, що постраждали внаслідок атаки сніжків, негайно відвезли на огляд в Феофанію, але там їм нічим не допомогли. Лікарі не можуть знайти у них мізки;

• Катерина Осадча з'явилася на передачі в шляпці у формі сніжка;

• Юлія Тимошенко заявила, що тюремники їй під ліжко підкинули сніжки;

• Верховна Рада вже виділила 800 млн. грн. на закупівлі шахтарських касок для депутатів. "Все заради безпеки", - пояснив спікер;

• Greenpeace висловив свою стурбованість у зв'язку з жорстоким поводженням із сніжками.

© ГіросБудка

понеділок, 28 січня 2013 р.

25 января - день рождения Владимира Высоцкого.

Микола Сова:



Ко дню рождения Володи. Песня на его музыку.

25 января - день рождения Владимира Высоцкого.

Ты родился, таким как все,
Карапуз, что кричал так звонко.
Знать не знал о своей судьбе,
Ты был просто для мамы ребенком.

Мяч гонял во дворе своем,
И с мальчишкой соседским дрался,
И не думал, что мы споем,
Как ты в песнях живым остался.

Рвались связки и струны порой,
Рвались нервы и сердце стыло.
Нет, не голосом пел - душой,
Неужели все это было?

Ты родился в январский день,
А ушел по жаре июля,
И озноба мелькнула тень,
И пургой на душе задуло.

Я не верю, все это сон,
Ты сейчас, как и прежде с нами.
Мы поем с тобой в унисон,
И твоими живем стихами.

Алексей С. Железнов ©





Высоцкий Владимир - Натянутый канат03:28