Розділ 27

Санітарно-гігієнічна служба

Гігієна ( дав. гр. "здоровий") - область знань, що вивчає закономірності впливу на організм людини та суспільне здоров"я комплексу чинників довкілля з метою розробки гігієнічних норм, санітарних правил, запобіжних і оздоровчих заходів.Витоки гігієни сягають періоду зародження людства.

Гігієна ,як основна галузь профілактичної медицини,

вивчає здорову людину та колективи практично здорових людей. Метою гігієни є пізнання законів і закономірностей взаємодії здорової людини з довкіллям і розроблення методів збереження та зміцнення здоров"я людини.

На сьогодні гігієну ділять на:

1. Комунальну: гігієна повітряного середовища, радіаційна, гігієна води та водопостачання, гігієна грунту та твердих відходів, гігієна планування населених пунктів, гігієна житла.

2.Особиста гігієна. 3.Гігієна харчування.4. Гігієна праці. 5. Психогігієна. 6.Гігієна дітей, підлітків і молоді. 7.Гігієна лікувально-профілактичних закладів. 8.Гігієна фізичної культури та спорту.9.Гігієна фізичних факторів. 10.Гігієна хімічних факторів. 11. Військова гігієна. 12. Авіаційна гігієна. 13. Космічна гігієна.

Санітарія ( від лат. "здоров"я") - сукупність практичних заходів, спрямованих на оздоровлення оточення людини. Санітарія впроваджує у життя вимоги та норми, що їх обгрунтовує гігієна. Погалузево ділять на : промислову, сільську, житлову, комунальну, харчову, військову, шкільну.

До санітарії належать також санітарна охорона атмосферного повітря, водоймищ, санітарна охорона кордонів, санітарне законодавство і санітарна статистика. В житті санітарні заходи дуже часто поєднуються з протиепідемічними.

Головним завданням санітарно-епідемічних установ є вивчення впливу на здоров"я людей усієї сукупності оточуючого середовища, як з боку природи, так і з боку штучних умов, які створені людиною і на цьому підгрунті розробляти санітарно- гігієнічні заходи по усуненню негативного впливу на здоров"я людини. Більш розширених фукціональних обов"язків не мав жоден з державних контроллючих органів. Головним гаслом діяльності служби було: "Хворобу легше попередити, чим вилікувати"

Історію розвитку санітарно-епідемічної служби району вдалось відстежити з кінця 50-х років минулого століття коли при лікарні було утворено санітарно-епідемічне відділення і його очолювала Юрченко Зінаїда Іванівна. З 1961 року у відділенні помічником епідеміолога працювала Колісник Ольга Василівна, яка вийшла на пенсію в 2010 році. Ольга Василівна пам"ятає, як в той час епідеміологом працював Пустильник П. А. В епідвідділі помічниками трудились Колісник О. В., Штепа Л.В., Смотритель В. П..Санепідвідділ очолював Письменний О. Є. Лікарем по гігієні дітей і підлітків була Письменна О. Є. Помічниками санвідділу працювали: Мірошніченко Л. І.,Безуглий В. П. Короткий період після Юрченко З. І. завідував відділенням Єсін ??

Відділення розташовувалось на території лікарні по вул. Мар"янівській

З 1963 року відділення очолив молодий, енергійний Бурчак Володимир Іванович, який народився в с. Лукашівка, Монастерищенського району. Цього ж року відділення було переведене в приміщення розташоване в районі цукрового заводу.Володимир Іванович проявив себе вмілим, талановитим організатором й відділення розвивалось та розширювалось.

В 1970 році В. І. Бурчака було призначено головним лікарем Чорнобаївської ЦРЛ, а з 1976 по 1983 рік він , переїхавши до Києва, працював головним лікарем Києво-Святошенського району і за час його роботи була збудована нова сучасна поліклініка. З 1968 року епідеміологом працювала Ільєнко Галина Григорівна, яка проявила себе висококваліфікованим та високовідповідальним спеціалістом. В подальшому працювала завідуючою баклабораторією.

В 1971 році СЕВ переведене в старе приміщення, яке знаходилось на місці нинішньої міської ради, а після відкриття нової лікарні та переводу інфекційного відділення в новий корпус, служба перйшла до будівель розташованих під гору від автостанції. 1970 року сан-епідслужбу району очолив Бабко Микола Іванович. В1975 році відбулась реорганізація служби й вона стала називатись санітарно-епідемічна станція, а головним лікарем призначено М. І.Бабка. Епідеміологом працював Штепа Генадій Петрович.

З 2001 року головним лікарем СЕС призначено Михайленко Марію Іванівну, яка після закінчення Київського медінституту працювала два роки в м. Корсунь-Шевченківський. В1979 році , як уродженка села Сигнаївка ,повернулась на Шполянщину.

В 1980 році після закінчення Дніпропетровського медінституту до Шполянської СЕС прийшли на роботу подружжя Чепурко. Григорій Михайлович до 29 12 . 2012 року працював лікарем з гігієни дітей і підлітків, а Олександра Андріївна до 1987 року працювала лікарем з визначення залишкової кількості отрутохімікатів, потім перейшла в баклабораторію й працювала до 12.12. 2012 року.

Завдяки Колісник О. В., одружжю Чепурко, лікарю Курінному Олександру Григоровичу, баклаборанту Косенко Тетяні Олексанрівні та іншим джерелам й вдалось дізнатись про людей які стояли на сторожі здоров"я , працюючи в санітарно-епідеміологічній службі.

Баклаборантами працювали лікарі: Крижанівська В. Я., Ільєнко Г.Г. ,Плосконос В. Д., Чепурко О. А.

Лаборанти : Жежерун К. М., Преснякова О. М., Пастушок Л О., Косенко Т О., Несвячена . А.,Романенко В. І., Шевченко Л. О., Грунь К. В., Куцоконь Л. І., Золотоверха М. О.. Гончар І. М., Ярова Л ?,Ткаліченко Л. О.. Нагиба Т. О., Гегельська О. М., Ліпінська Л. С., Жабіцька О. В. - лаборант -паразитолог.

Епідвідділ - лікарі : Пустільник П. А. - заввідд., Штепа Г. П. - епідеміолог, Мотрич О. А., Медушівський С. С. - паразитолог, Мошенська С.М. -ентомолог.

Помічники епідеміолога : Колісник У. В., Штепа Л. В., Смотритель В. Г., Мінко О. В., Галушка Н. О.,Коваленко О. М., Студенок О. М.. Крис І ?,Галушка О. М.,Бондаренко І. О.,Поваляєва С. В., Крива Т. М.

Статистики: Черепінська П. М.,Кунець О. І., Рудоман К В.

Санітарно- гігієнічний відділ.

Відділення гігієни дітей і підлітків. Лікарі : Письменна Н. О.,Чепурко Г. М. Помічники лікарів : Каландирець М. Я., Житомирська Є. С., Дівнич М. ?, Кулинич Г. Л., Удовик О. І., Нагиба Т. О.

Відділення гігієни харчування. Лікарі : Король Д. ?, Семена С. А., Михайленко М. І.. Помічники лікарів: Яценко Т. І., Майдебура Н. Н., Меркотан Т. А.

Відділення гігієни праці. Лікарі: Письменний О. Є.,Курінний О. Г., Образенко Д. ? Помічники лікарів: Мірошниченко Л. І., Соколовська Л. А., Науменко В. П., Лисенко Г. П.

Відділення комунальної гігієни. Лікарі : Семена М. О.,Хонько Т. А. Помічники лікарів : Безуглий М. В., ., Пишний В. С., Ляшенко Ю. М., Тараненко М. С., Черненко М. І.

Санпросвіт відділ. Лікарі : Прудкий М. П., Курінний О.Г, Михайленко М. О. Інструктори: Колотило Г. Л., Седик О. І., Галушка Л. П.

Хімлабораторія. Лікарі: Побережна О. С.,Шевченко Т. М., Чепурко О. А., Мошенська С. М. Лаборанти : Волинець Л. Г., Тарануха Г. У., Колотило Г. Л., Ліпінська Л. С., Красіліч В. ?,Піткевич О. І., Чепур О. М., Чугрєєва Л. О.

Дезвідділ . Мисловатий С. М., Мельник С. Д., Лернер Я. Л., Курінний М. О., Клопотенко С. Г., Рева Л. К., Маклаков В. ?, Береза А. С., Сімак С. Д.

Відділ профілактичної дезінфекції та інші: Галушка Н. С., Курінна Н. І., Терещенко Л. І., Красюк Л. І., Непроста Т. ?, Мошенська Н. А., Плосконос Т. ?, Романюк Л. ?, Таран В. А.. Скачидорога А. А., Дівуха С. А.. Запорожець О. Т., Безугла О. Ф., Білик Н.?, Скринник М.?, Збризький С. П.,Завгородня І. О., Шаркова В. О., Бабенко М. А., Шептицький Д. О., Студенок О. М., Лісова Л. О., Байрак Н. В., Ситнік О. І., Кравченко Н.О.

Працівники бухгалтерії: Скачидорога Л. П., Телятник Я. Л., Буря Н. М. Секретар - Крючка Т. М. Оператор комп"ютерного набору - Юрченко Н. П.

В 2012 році відбулась реорганізація служби з різким її скороченням. СЕС перетворили на міжрайонну державну санепідслужбу на Шполянський та Городищенський район й була посада головного санітарного лікаря на два райони.

У лютому 2020 року було відновлено посаду головного державного санітарно-епідеміологічного лікаря ( але не всю службу). На посаду призначено заступника МОЗ Віктора Ляшка.

 Розділ 24

Приймальне відділення. Приймальня головного лікаря.

Театр починається з вішалки - це знаменитий вислів К. Станіславського, стосовно лікарні ,має пряме відношення до приймальні головного лікаря та приймального відділення. Як і в театрі, в лікарні важлива кожна дрібниця. Пацієнт, переступивши поріг, має відчути, що медперсонал, атмосфера, зовнішнє оформлення, спрямовані на надання йому допомоги. Від першої зустрічі з лікарем та медсестрою, їх контакту, залежить успіх подальшого лікування хворого. Пацієнт повинен відчути, що в лікарні буде зроблене все для його одужання. В приймальному відділенні завжди працювали відповідальні, уважні, привітні та вміючі робити все, медичні сестри.З відкриттям лікарні, згідно проекту, відділення знаходиться в західній частині приміщення й не змінювало своє розташування. Першим завідуючим відділенням був терапевт з великим досвідом роботи Гладковський Леонід Леонтійович, його змінив, працюючи на 0,5 ставки, Мартинюк Володимир Юхимович, а з 1997 року довготривалий час завідував відділенням Заїка Дмитро Степанович. Відділення вирізнялось згуртованістю та дружелюбною , теплою, людяною атмосферою. Про що свідчать й багато зібраних колективних світлин.

Старшими медсестрами у відділенні працювали : Петрунь Віра Миколаївна, Вовк Любов Іванівна, Базілевська Надія Іванівна, Грунь Оксана Дмитрівна, Герасименко Тетяна Владиславівна, Казеліс Таміла Анатоліївна та Бойко Людмила Василівна.

Медичними сестрами у відділенні працювали : Осауленко Ольга Григорівна, Чепіга Марія Йосипівна, Поркунова Лариса Вікторівна, Данілова Тетяна Миколаївна, Зіздок Віталіна Петрівна, Мішечко Анастасія Олександрівна, Хмельницька Ніна Миронівна, Недопас Ірина Ярославівна, Пустоварова Надія Дмитрівна, Сєргєєва Євгенія Вікторівна, Мошенська Наталія Валентинівна, Гейдер Сніжана Вікторівна, Колісник Дарина Олексіївна, Стеценко Любов Вікторівна, Яценко Тетяна Андріївна, Кукуруза Ростислав Володимирович.

Належний санітарний стан у відділенні забезпечували : Веретільник Олександра Федорівна, Юрченко Валентина Володимирівна, Богдан Катерина Іванівна, Войт Лідія Вікторівна, Федорченко Оксана Вікторівна, Слинчак Любов Миколаївна, Яновська Ніна Іванівна, Сівак Неля Юріївна, Савранська Марія Василівна, Синявська Інна Володимирівна, Лимар Тетяна Андріївна, Піскун Лідія Антонівна.

Секретарями приймальної головного лікаря працювали :

Гончаренко Лідія Ілларіонівна, Шевченко Євгенія Степанівна, Шиян Олександра ?,Ткаченко Галина Олександрівна, а з 1996 року - Лисяна Олена Василівна.

Завідуючими відділу кадрів та інспекторами працювали : Шевченко О. М., Ткаченко Г.О., Бондарчук В. В., Бондарчук М. М., Деревянко Н. ?

В столі довідок на протязі багатьох років працювала Зелєнкова Лідія Миколаївна.

Дякую Петрунь В. М. та Грунь О.Д. за допомогу в зборі матеріалу до історії служб.

 8 березня-це повід,гарно час провести,

Та на подарунків побільше,чоловіків розвести!

Щоб підтвердити свій статус-настояща жінка,

Треба вернутись до опівночі,чемно,попри стінку.

Витягнути із кишені,салатик із грінків,

Та із другої кишені,тортик з печінки.

Добити до кінця,недопите пиво,

І подумати,а як там,решта колективу,

Терміново потрібно,усіх обзвонити,

Запропонувати завтра,ще раз повторити.

Потім гикаючи,тихенько,знаючи,що пізно,

Загорланити веселу,непонятну пісню.

Відчути у горлі,незвичну напругу,

Та обійняти унітаз,мов старого друга.

Доповзти якось до ліжка,і відчути щастя!...

Нехай 8 березня,і у тебе вдасться!

 Розділ 23 Оргметодкабінет та відділ статистики.

Безліч різних цифр слухняно займають своє місце у відповідних розділах, графах, клітинах, множаться, діляться, додаються та віднімаються. Здавалося б ,непомітна і, можливо, навіть трішки нудна робота.Та це лише на перший погляд. Для справжнього професіонала вона проста й цікава. Медична статистика - особлива галузь. Вона вивчає рівень здоров"я населення. Дуже цікава наука й дуже потрібна. Адже, за кожною, навіть непомітною цифрою - здоров"я людей. Без неї не можна обійтись, як сьогодні, так й сотні літ назад. Це показники народжуваності, смертності, рівень захворюваності, показники здоров"я дітей, інвалідності і т. д. Без цієї, так необхідної інформації, ми б не мали уяви про роботу тієї чи іншої галузі, її структурних підрозділів. Не дарма щорічно з 2002 року святкують "День працівників статистики".

Першим завідуючим оргметодкабінатом та відповідальним за статистику, який її добре знав, був Дашківський Анатолій Васильович. Його ж ми знали як висококваліфікованого хірурга. З 1966 року, працюючи заступником головного лікаря з обслуговування населення, Осадченко Володимир Антонович поєднував й роботу зав. оргметод кабінетом та відповідав за статистику. Поєднувала роботу 0,5 ставки лікаря- статистика й лікар-педіатр Леміжанська Валентина Федорівна. Незамінним, безвідмовним та надзвичайно відповідальним помічником- друкаркою протягом 45 років була Гончаренко Любов Яківна. Майстерно друкувала надзвичайно складні статистичні форми. Гора паперу надрукована нею, а під час звітів вона забувала свій дім.З 60-х років у статвідділі працювали : Совгиря (Музика) Галина Василівна, Коцюрба ( Музиченко) Раїса Арсентіївна, Богдан Галина Володимирівна, Ткаченко Валентина Михайлівна. В 60- 70- ті роки в санстанції працювала надзвичайно досвідчена, кваліфікована та багата інтелектуально (мала одну з найкращих приватних бібліотек в Шполі) Черепінська Поліна Мойсєєвна.

З 1грудня 1983 року медичну статистику району очолила лікар-стоматолог Здор Ольга Олександрівна. Надзвичайно відповідальна, принципова , вимоглива до себе й колег. Намагалась й відстоювала свою позицію та достовірність статистичних показників. Вникала й розумілась в показниках всіх профільних служб. Надзвичайно вболівала за підсумки роботи лікарні. Статистика для неї стала рідною, цікавою, необхідною справою. Мала всі якості необхідні, як лікарю так і статистику : вимогливість, оперативність, відповідальність, наполегливість, розуміння проблем охорони здоров"я населення району. Лікар вищої кваліфікаційної категорії. Робота, яку виконують працівники статслужби, не порівнюється з тою, яку проводить лікар на прийомі чи в стаціонарі. Результати роботи зовсім не залежать від докладених тобою зусиль, а лише узагальнюють чи відображають зроблене іншими. Робота статистиків - це зібрати, обробити, аналізувати цифрові дані, показники й надати у відповідні інстанції про роботу медпрацівників району. Контролювати достовірність статистичних цифр в лікувальних закладах району. З метою наближення спеціалізованої допомоги до жителів сільської місцевості, лікар-статистик та статистики регулярно виїзжали на СЛД, ФАПи для проведення статистичних ревізій, надання консультативної допомоги по веденню медичної документації.Колектив статкабінету приділяв належну увагу підвищенню кваліфікації лікарів та середніх медпрацівників питанням правельного ведення облікової медичної документації, проведенню експертної оцінки діяльності служб і закладів охорони здоров"я та проведенню аналізу статистичних показників. Приділялось багато уваги вивченню та поширенню передового досвіду та впровадженню в практику нових методів статистичної обробки мед. документації. З 1987 року проводиться централізована обробка мед. облікової документації на електроннообчислювальних машинах.

У 1992 році райлікарня придбала для статслужби персональні комп"ютери , що дозволило більше приділяти уваги якості ведення мед. документації. Щоквартально видаються бюлетені санітарних статпоказників та показники моделі кінцевих результатів по ЦРЛ та основних службах. Щорічні звіти здаються з хорошою оцінкою.За довгі роки роботи у статистичній службі сформувався колектив людей, які люблять свою справу, сумлінно виконують свої обов"язки. Чуйність, доброта, постійне вдосконалення знань, пошук нового - це риси, які притамані їм. Багато років працювали в статистичній службі та оргметодкабінеті статистики середньої ланки : Тригуб Людмила Яківна, Золотоверха Лариса Філатівна, Вихристенко Людмила Володимирівна, які пішли на відпочинок. У 2018 році пішла на заслужений відпочинок Оношко Галина Миколаївна, яка пропрацювала в службі 35 років. Професійно, сумлінно та добросовісно виконувла покладені на неї обов"язки, доброзичлива й коректна у ставленні до співпрацівників й спеціалістів, мала заслужений авторитет серед медпрацівників. Спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії. Здор Ольга Олександрівна, яка віддала 50 років життя медичній службі Шполянського району пішла на заслужений відпочинок 01.10. 2015 року.

На даний час в статистичній службі району працюють: Поліщук Наталія Борисівна -має вищу категорію й стаж 24 роки. Мошенська Ілона Петрівна - має першу категорію, стаж 10 років. Михальченко Ольга Петрівна - три роки стажу в статкабінеті та 13 років в архіві райлікарні, має другу категорію по ЕКГ.

В нелегкий час реформи медичної галузі колектив статистичної служби мужньо виконує свій професійний обов"язок, віддає своє здоров"я, сили, вміння наданню допомоги населенню району. Завжди статслужба мала підтримку і дієву допомогу з боку адміністрації райлікарні, заступника головного лікаря Осадченко В. А., завідуючої інформаційно- аналітичним відділом Поліщук Галини Володимирівни.

Красно дякую Здор О. О. за підготовлений матеріал з історії служби.

 Розділ 22

Фізіотерапевтична служба.

Фізіотерапія ( від грецького physis - природа, therapeia - лікування) - складова фізичної реабілітації, галузь медицини, що вивчає фізіологічну дію природних ( вода, повітря, сонячне тепло і світло) і штучних (електричний струм, магнітне поле та інші) фізичних факторів, а також розробляє методи їхнього лікувального та профілактичного застосування. До методів фізіотерапії відносяться: Бальнеологія (лікування мінеральними водами, грязелікування).

Кліматотерапія ( печерне лікування, вплив гірського клімату.

Гідро та термотерапія ( водолікування, термічне лікування).

Інгаляція (лікування через дихальні шляхи).

Механотерапія (вправи та процедури з використанням спеціальних механізмів).

Електро і фототерапія (лікування електричим струмом і світлом).

Фізіотерапія - це ефективний метод лікувння широкого спектра різних хвороб. Загалом, існують три основні групи фізіотерапії.

Скелетно-м"язова група - набір методик для лікування м"язів, кісток і суглобів (ортопедична ).Дана група включає болі в спині, розтягнення, артрити, бурсити, травми, проблеми з поставою, обмеження рухливості.

Кардіо-пульмонологічна група - лікування відхилень в кардіо-респіраторній системі, включаючи астму, емфізему, хрон. бронхіти.Реабілітація після операцій на легенях.

Неврологічна група - лікування порушень нервової системи, набутих травм голови, постінсультних станів, травм спинного мозку та інше.

ЛФК - методи дії фізичних вправ та масаж.

Застосовується фізіотерапія на науковій основі з середини 19-го століття.

На Шполянщині фізіотерапія знайшла свій бурхливий розвиток в кінці 50-х років минулого століття, коли службу очолила ентузіаст цієї справи, лікар, яка працювала й жила роботою - це Селівоненко Марія Федорівна. Завдяки тодішньому головному лікарю - Нековалю Віктору Тимофійовичу була збудованна та запрацювала "Водолікарня".Будувалась вона також методом народним, за кошти та участі підприємств та колективів, і медики були майстрами- будівельниками. Робилось все на ентузіазмі людей. Марія Федорівна була висококваліфікованим спеціалістом та мала талант керівника й зуміла створити атмосферу теплих людських відносин та дисципліни й порядку. Колектив був не простий, адже в ньому працювали : Діденко А. А., Нековаль Н.Я.,Бєлінська Г. Й.Кожна з них була розумною, знаючою роботу, цілеспрямованою та впевненою в собі.Ніна Яківна вирізнялась й громадською активністю, гарно співала, була спортивною й виборювала перемоги для лікарні з волейболу, шахів, легкої атлетики. То були славні часи коли більшість займалась фізичною культурою та спортом.Життєві обставини склались так, що подружжя Нековалів переїхало до Києва. В 1977 році залишила Шполу й Селівоненко М. Ф.

До 1981 року лікаря-фізіотерапевта лікарня не мала. Допомога в 60-і роки надавлась у "Водолікарні", яка славилась на область гідро та термотерапією. механотерапією, а в прибудованому поруч приміщенні, був і фізкабінет з засобами електро і фототерапії, інгаляцій.Пізніше до зазначених медсестер приєднувались :Ткаченко Л.С Олійник Н. І., Доценко К. М..,Озірна І. Г., Коробай Л. М. Наконечна О. М.Ще до відкриття нової лікарні практикувалось надання фізіотерапевтичної допомоги на соматичних ліжках, куди ходили медсестри з фізкабінету. В 1976 році в новій лікарні на першому поверсі розташувався й фізкабінет. В його устаткуванні та обладнанні активну участь брала й Селивоненко М. Ф., а її чоловік, працюючи на цукровому заводі інженером, допомагав в обладнанні та установці апаратури.

В1983 році в новій поліклініці, що по вул. Соборній, на другому поверсі відкрили новий фізіотерапевтичний кабінет.

З 1980 року фізіотерапевтичну службу очолила Мовчан Ірина Василівна, яка працює й сьогодні.В останні 37 років медсестри цих кабінетів почергово змінювали роботу в стаціонарі та поліклініці й роботу служби забезпечували : Бондаренко Л. М., Муковоз А. Ф., Кулініч Галина Леонтіївна,Гришко В. М., Коломієць Г.С., Посадська В.,Кирилюк Л.,Гичка Н. І., Басаман С., Савчук Т., Пфунт С. А., Задніпряна Л., Пташник М. В., Запорожець Н. М., Сімашко І. М., Фуркало М. А.

На сьогодні роботу служби забезпечують в поліклініці :Семко Н. М., Задніпряна Л., а в стаціонарі : Мотрич А. В.

Належний санітарний стан кабінетів в різні часи забезпечували санітарки : Пономаренко О. Г., Головко З. М.,Мельник З. М., Замашна М. І., Румінович Л. В., Аблоукова В. Д., Крижанівська Л., Мошенська К.

До фізіотерапевтичної служби відноситься й лікувальна фізкультура та масаж.

Лікарями ЛФК працювали : Муромцева А. П., Кармазіна В.Г.

Медсестрами кабінетів працювали : Херсонець Л. Трушева Н. Д.

Масажистами в лікарні працювали : Бабіченко В. І., Хонько О. В., Грабова О., Сірман Л., Бондарь О.О.Степанюк Т. С., Комаров Г. Ф.

Щира подяка колишнім медсестрам фізкабінету, які надавали допомогу в зборі інформації про службу: Белінській Г. Й., Нековаль Н. Я., Коробай Л. М., Коломієць Г.С. Ткаченко Л. С. Прикро, що така потужна й необхідна служба, по забезпеченню кадрами та наданню допомоги ,повернулась в 60-ті роки минулого століття.Прошу вибачення, що не всіх пам"ятаю, підкажіть ( зокрема, медсестер ЛФК).

-

 Розділ 21 Ультразвукова діагностика

В медицині існує традиція, коли діти обирають професійний шлях батьків. Так сталось, що й в родині Марченків ,старша донька Лариса Іванівна пішла нелегкою стезею мами - Галини Іванівни. Після закінчення в 1982 році Тернопільського медінституту, Сидоренко Л. І. пройшла інтернатуру по терапії на базі Шполянської ЦРЛ під керівництвом лікаря вищої категорії Лепчої Дар"ї Миронівни.

Працювала ординатором терапевтичного відділення, а потім завідуючою терапевтичним відділенням поліклініки. З розвитком науки та впровадженням нових технологій в районах організовували кабінети УЗД. Лариса Іванівна пройшла спеціалізацію в Київській академії післядипломної освіти й з 2 січня 1992 року приступила до роботи лікарем кабінету УЗД , який щойно організувався при поліклініці.Перший УЗД апарат був виробництва Литви. У 1994 році придбали апарат виробництва Нідерландів. В 2008 році матеріальна база істотно покращилась завдяки придбаному апарату фірми "Сіменс". У 2016 році лікарня поповнилась апаратом фірми "Лоджін" та з"явилась можливість відкрити кабінет УЗД й в стаціонарі. Це значно покращило роботу служби району. В грудні 2018 року придбали й встановили в поліклініці апарат "Соноайс R - 7"

У 2014 році лікар- акушергінеколог Боженко Олег Миколайович пройшов спеціалізацію по УЗД та почав працювати лікарем УЗД по сумісництву по огляду вагітних та хворих на гінекологічну патологію. УЗД апарати, якими забезпечена лікарня, мають набір мультичастотних датчиків, які дають змогу проводити обстеження дітей та дорослих з оглядом : щитовидної залози, лімфовузлів, молочної залози, органів черевної порожнини, нирок, сечового міхура, передміхурової залози, органів мошонки.

За роки роботи лікарі неодноразово підвищували свою кваліфікацію в Київській та Харківській медичних академіях післядипломної освіти, атестовані й мають першу кваліфікаційну категорію.

 Розділ 20 Рентгенологія

Мало хто знає це ім"я. Іван Павлович Пулюй - народився 02.02. 1845 року в містечку Гримайлів на Тернопольщині - український фізик та електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч. В 1896 році, саме він, провів фундаментальні дослідження природи властивостей відкритих х-променів, результати яких опублікував у двох статтях у "Доповідях Віденської академії наук". Досі залишається суперечливим питання про відкриття рентгенівських променів. Якщо Рентгена знає весь світ, то ім"я Івана Пулюя набуває поширення. Внесок Рентгена у дослідження х-променів є явно завищеним. Іван Пулюй зробив перше зображення повного людського скелета в х-променях, які він назвав "холодне світло". Рентген познайомився з Пулюєм під час роботи в лабораторії Кундта і провадив досліди з катодними трубками під впливом Пулюя.

Що ж вдалось нам з"ясувти з історії рентгенслужби в районі? Рентгенслужба заснована на початку 50-х років минулого століття, коли відкрили два діагностичні кабінети в стаціонарі райлікарні (по вул. Мар"янівській ) та в поліклініці, а потім й в Лебединській та Лозуватській дільничних лікарнях. Ще пізніше - в Матусові. Перші лікарі- рентгендіагности :Козленко А., Селівоненко М.Ф., Нудьга О. Т.,Уманець А. І. З 1966 по1972 роки лікарем-рентгенологом працював Волошенюк О.М. (виїхав до Городища). З 1972 по 1985 роки рентгенслужбу очолювала Войтович Раїса Михайлівна - людина - інтелігентка та висококваліфікований спеціаліст. Створила чудовий високопрофесійний колектив з атмосферою теплого людського ставлення. як до пацієнтів так і до колег.Була надзвичайно уважна та відповідальна в роботі та житті. Виховала школу лікарів та рентген-лаборантів. Під її керівництвом працювали в різні роки : Єлісєєв В. С., Шарандак В. Ю., Шорубалко А. К., Ткаченко О. О., Іванух В. М., Уманець К. В. З 1985 року службу очолювала лікар-рентгенолог Уманець К. В., яка зуміла продовжити добрі традиції та атмосферу в колективі й, на превеликий жаль, в 2015 році невиліковна хвороба передчасно забрала її від нас. Р. М. Войтович працювала ще до 2013 року й вийшла на пенсію.

Вагому роль в роботі рентгенслужби Шполянщини відігравали середні медичні працівники - рентгенлаборанти : Козік В. М., Клименко Н. І.,Кодинець Г. М., Чорна Л. М., Седик В. ,Коломієць А. І., Степанюк Т. С., Мартиненко Н. П ., Музика Л. В., Пархоменко З. А., Цибульська В. А., Вишемірський В. В., Яровий І. М., Зануда В. В., Ворона Б. , Рябіга В. М., ,Копиць П. , Одинець Г. М., Матієнко С. І. Комаров Г. Ф., Ватін В. О., Бабенко М. П., Ржевська Л. С.

На їх плечі лягла дуже відповідальна робота по рентгендіагностиці, а також ургентна допомога в позаробочий час. Крім стаціонарних рентгенапаратів були ще мобільні флюорографи для обстеження та активного виявлення туберкульозу, онкозахворювань й іншої патології легень, серцевої системи. На пересувних рентгенапаратах працювали рентгенлаборанти : Тинкован , Микитенко М., Гурченко В .Ю, Швець П.Я. Охоплювали обстеженням до 70% населення району. В стоматполіклініці працював дентальний рентгенапапрат й пацієнтів обслуговували : Головко С. та Ржевська Л. С.

За роки існування рентгенслужби помітно змінювались рентгенапарати : з АРД-2, які працювали ще в 40-х роках минулого століття, до нового діагностичного апарату з цифровим діагностичнм комплексом, який поліпшив рентгендіагностику й зменшив рентгенівське випромінювання на персонал та пацієнтів. В стаціонарі райлікарні працював пересувний рентгендіагностичний апарат для обстеження тяжких лежачих хворих в палатах та операційній.

Необхідно відзначити й роботу рентгентерапевтичного кабінету ( приміщення по вул Мар"янівській) де працювали на рентгентерапевтичному апараті Козік В. М., Єлісєєв В. С. та Рябіга В. М. Рентгенслужба тісно співпрацювала з фтізіатричною службою , зокрема з лікарями Цапенко Г. А., Шалімовою . О. С. та Набережною Т. К.

Не можна не відзначити й роботу молодших молодших медсестер : Тинкован І. Пустильник Л. В., Колісник О., Демиденко Т. М., Павлик Н. В., Ткаченко Т. М. Завдяки їм в кабінетах підтримувався належний санітарний стан. Колектив рентгенслужби завжди був згуртованим та дружнім й ніколи не було нарікань з боку хворих.

Красно дякую Войтович Р. М., Музиці Л. В.та Пархоменко З. А. за допомогу у відтворенні історії рентгенологічної служби!