четвер, 23 грудня 2021 р.

 Пир, веселье, танцы, тосты...

💃🏼Но узнать мне довелось-

Не ко всем приходит в гости

Добрый Дедушка Мороз.🎅🏻


🚬К тем, кто курит сигареты

🚂И дымит, как паровоз,

🚭К тем приходит незаметно

Добрый Дедушка... Склероз. 🙄


🍾К тем, кто дринкает нехило

🥃Водку, раку, кальвадос,

🍷Ром, коньяк, вискарь, текилу,

К тем приходит Дед... Цирроз.💀


🛋К тем, кто гиподинамично

🛌🏻Мягким местом в кресло врос,

К тем приходит, как обычно,

Добрый Дедушка... Артроз.🤕


🍤К тем, кто ест икру лопатой,

🍖Оливье за возом воз,

🥒Огурцы, кефир, купаты,

🍫К тем приходит Дед... Понос.


😤К тем, кто зол и невоздержан

😡И бубнит себе под нос,

Может забрести, конечно,

Добрый Дедушка... Психоз.👻


🚻К тем, кто сексом занимался

🚹Не на шутку, а всерьёз,

🚺Тех, на радость педиатрам,

Посещает Дед... Прирост.🚼


🥂Так поднимем же бокалы,

😉Чтоб не проливать нам слёз,

👍🏻Чтоб здоровья прибывало

И пришёл к нам Дед Мороз!!!🎅🏻

🎄🎄🎄


середа, 15 грудня 2021 р.

        СПОГАДИ

55  років тому київське  "Динамо" з  великим відривом виграли  чемпіонат  СРСР,
А  8.11.1966 року перемогли   у  фіналі  Кубка СРСР  московське  "Торпедо".
  Рахунок   2-0. Бишовець   на  1-й хвилині  відкрив  рахунок,  а  в  другому  таймі  Андрій  Біба 
забив   ще  один гол.
  Я дивився  цю  гру.   Грали  в  Лужниках.    В  Москві  лежав  сніг. Кияни  вийшли  на  поле  в  звичайній  футбольній  формі: труси  і  футболки.  А  торпедовці  натягли  ще  й  спортивні  костюми.   
  Що цікаво. ?     В  тому,  1966р,  збірна  СРСР  на  чемпіонаті  світу в  Англії  зайняла   4-е місце  і  отримала  бронзові  медалі.
Андрій  Біба  не  входив  в  склад  збірної,  але  був  визнаний кращим  футболістом  1966 року!
   Журнал  "Перець"  так  прокоментував  перемоги   "Динамо":
       Гучно  крикнув  диктор   як у  лісі:
       Київ  виграє  у  Кутаїсі.
      А  Островський  кинув  мяч  на  плаєм,
      Підхопив  Хмельницький  лівим краєм.
          Приспів:
Всюди  добре  грають   києвляни.
Не страшні  їм  форварди-тарани.
Бібу  і  Мунтяна, Сабо й Паркуяна
Ждуть  медалі,  ждуть.
    Як  "Динамо"  в  нападі  заграє,
    Так  "Торпедо"  з  Києва  тікає.
   Біба  розпечатав  їм  ворота
   І  відбив  від  золота  охоту.
             Приспів.
  Далі  не  пам"ятаю,  але  закінчувалося  так:

"Прийде  час  і  Золоту  Богиню
 Заховаєм  в   українську  скриню"

   Були  часи....
      

середа, 20 жовтня 2021 р.

 Мой друг, пора на хутора!

Там средь унылой, серой хери,

Нет преопаснейших бактерий,

Для нашего с тобой нутра.

Там браги сварим мы бидон,

Нарежем сала, хлеба, лука,

И ни одна болячка, сука,

Не пошатнет здоровья трон!

А. С. Пушкин, 1833 год.

    Мій друг, пора на хутори!

Там серед сумній, сірої Хері,

Немає преопаснейшіх бактерій,

Для нашого з тобою нутра.

Там браги зваримо ми бідон,

Наріжемо сала, хліба, цибулі,

І жодна болячка, сука,

Чи не похитне здоров'я трон!

А. С. Пушкін, 1833 рік.

середа, 6 жовтня 2021 р.

 ОТ ЗАРИ ДО ЗАРИ

От зари до зари, как зажгут фонари,
Все студенты по улицам шляются,
Они горькую пьют, они песни поют
И еще кое-чем занимаются.

Припев:

Через тумбу-тумбу-раз,
Через тумбу-тумбу-два,
Через тумбу-тумбу-три спотыкаются.

А Владимир святой смотрит с горки крутой
На студентов глядит, улыбается —
Он и сам бы не прочь провести с ними ночь,
Да на старости лет не решается.

Припев

Но соблазн был велик, и решился старик —
По ступенькам он с горки спускается.
Он и горькую пьет, он и песни поет,
И еще кое-чем занимается.

Припев

А святой Гавриил Богу в рай доложил,
Что Владимир святой развращается,
Он и горькую пьет, он и песни поет,
И еще кое-чем занимается.

Припев

И в раю был совет, и издал Бог завет,
Что Владимир святой исключается,
Он и горькую пьет, он и песни поет,
И еще кое-чем занимается.

Припев

На земле ж был совет, и решил факультет,
Что Владимир святой зачисляется:
Пусть он горькую пьет, пусть он песни поет,
И еще кое-чем занимается.

Припев

А святой Гавриил по ушам получил,
И с тех пор доносить не решается.
Кто там горькую пьет, кто там песни поет,
И еще кое-чем занимается.

Припев

ВІД ЗОРІ ДО ЗОРІ


Від зорі до зорі, як запалять ліхтарі,

Всі студенти вулицями вештаються,

Вони гірку п'ють, вони пісні співають

І ще дечим займаються.


Приспів:











Через тумбу-тумбу-раз,

Через тумбу-тумбу-два,

Через тумбу-тумбу-три спотикаються.


А Володимир святий дивиться з гірки крутий

На студентів дивиться, посміхається -

Він і сам би не проти провести з ними ніч,

Так на старості років не вирішується.


Приспів


Але спокуса була велика, і зважився старий -

Сходами він з гірки спускається.

Він і гірку п'є, він і пісні співає,

І ще дечим займається.


Приспів


А святий Гавриїл Богу в рай доповів,

Що Володимир святий розбещує,

Він і гірку п'є, він і пісні співає,

І ще дечим займається.


Приспів


І в раю був рада, і видав Бог заповіт,

Що Володимир святий виключається,

Він і гірку п'є, він і пісні співає,

І ще дечим займається.


Приспів


На землі ж був рада, і вирішив факультет,

Що Володимир святий зараховується:

Нехай він гірку п'є, нехай він пісні співає,

І ще дечим займається.


Приспів


А святий Гавриїл по вухах отримав,

І з тих пір доносити не наважується.

Хто там гірку п'є, хто там пісні співає,

І ще дечим займається.


Приспів


четвер, 9 вересня 2021 р.

 МАТОРЖЕНИКИ


Коли моя дружина     йде   в 
магазин,  то  я завжди  
прошу її купити

 мені  
маторжеників.     Що це таке – я
не знав.

Звідки взялося це слово?  Здається,  в 
Сакунисі  я його не чув..

Мабуть цю назву я привіз  з  Семенівки, де жили мої бабусі.

  І 
нарешті  з газети  "Голос Посулля"        я
дізнався що це таке.



середа, 18 серпня 2021 р.

          Сільські  їсторії

     " МОЛОДА   ГВАРДІЯ"

  КОЛИ  УКРАЇНА СТАЛА НЕЗАЛЕЖНОЮ,
появилося  багато  писак,  які натхненно розповідали про свою  боротьбу   с комуністичним режимом.  Але  коли  вони боролися?  В   кінці  80-х  років,  коли   вже можна  було критикувати  партію,  чиновників.  А  спробували б  вони боротися  в  60-ті  роки.
   А  ми  "Боролися!"
    Отже,  7  листопада  1962 року. Який  це день,  надіюсь, народ  пам"ятає.
Мені  15 років,  я учень  8-го  класу.  В  першій половині  дня  святкування  в клубі  річниці  Великого  Жовтня- концерт силами учнів  школи.
  Ввечері  пішов в клуб.  Це був  перший  рік,   коли  нам,  восьмикласникам,  дозволили  вечорами відвідувати клуб.  А  там що?   Парубки  ганяють  в більярд, забивають  "козла",  танці під радіолу.  Нас туди не  пускають.  Потім кіно.  Фільм старий   і  дивитися неохота. 
Підходять  мої ровесники:  Міша  С.  і  Ваня  П. :  " Поїхали  в  Діброву".  Це  село,  а ми його називали   хутір,  за   3  км  від  нашого  села.  Там  була  бригада  сусіднього  колгоспу,   початкова  школа. А  старшокласники  ходили в  нашу  школу.  Але   входила  Діброва  до  нашої сільради.
  Поїхали!    На  вело  і гайда! Тім більше, що  там жила  дівчина,  яка  мені  подобалася.
  Приїхали.   А  там також  святкують:  Приїхала  кінопередвижка і буде кіно в приміщенні  школи.
Щось  ми  там погиркалися   з місцевими, двері  закрилися  і ми  стоїмо   на ганку. І  тут бачимо, що на ганку висить прапор:  СРСР  чи  УРСР- не  пам"ятаю. Зриваємо  прапор  і  тут....
Чуємо  "туп- туп"-  хтось чапає.  Треба  ховатися. Ми  за школу, а  там  город  і кучі  гною. Хазяїн  вивіз гній,  але ще не розкидав.  Недовго думаю  "Шмяк"  і  державний  прапор  в  кучі гною.  Світить місяць, вітерець полоще прапор  і  ми,  як американці  на  Місяці.
  Що  далі?   Іван  запропонував  поїхати  до  його  бабусі.  Поїхали.  Бабуся  десь на  гульках,  а ми поїли  сала з часником  і знову  поїхали  до  школи, а  потім  додому.
  Вранці  до  мене  почало  доходити:  "А  що  ми  зробили?"   Під  час  війни  німці  за  таке  розстрілювали.   І нас за  таке по   головці  не погладять.  Треба  тікати.  На  вело і в сусідній район  до родичів.
  Відвідав  бабусь,  а  на  душі  неспокійно. Після  обіду вирішив  їхати  додому.  Що  буде,  те  й    буде!
  Їду. Біля  села  Іван пасе  корів.  Махає.  "Ну  що"- питаю.

Іван  почав розповідати. Правда  це чи може  його видумка,  але це звучало так.
  Голові сільраді  доповіли:  в Діброву  залетіла  банда,  зірвала державний прапор, сунула  його в гнояку,   залізла  до  баби Катрі,  випила  самогон  і  з"їла сало.
Що  далі?  Цей день був вихідний,  а  сусіди  Івана  провожали  сина  в армію. Був  там і  голова сільради  Іван  підсів до нього  і за чаркою  умовив  не роздувати  цю  цю справу.  Так  і зам"яли  цей  "теракт" 

  А  з  кіно  в  Діброві був  ще один  цікавий  випадок.  Але  це вже  зовсім інша  історія.

      

пʼятниця, 18 червня 2021 р.

 Давайте піднімемо за день медицини

По   чарці перевіреної доброї вакцини!

***