Ромни - ми живемо

 

ПАМ`ЯТНИК СВИНІ. В місті древнім на Сулі Стоїть пам`ятник Свині. За що ж слава і пошана? Не за шмат же добрий сала? Може в полум`я пішла? Скарб якийсь, хоча б, знайшла? Чи із мосту прямо в річку - Врятувала там... хоч кицьку? Кажуть, вдячні їй містяни, Що... смачне у неї сало. Тому в древньому Ромні Стоїть пам`ятник Свині. Може й добре... Хтось забув Що ж за смак колись той був. Гаманця кусають ціни - Втік подалі від свинини. І приходять до Свині Із поклоном у Ромні. Хтось почеше вуха, спину - Вже ковтає в роті слину. А як вгладять їй бочок - Ніби з`їв знов шашличок. Потримаєш за хвоста - І... насниться ковбаса. Кажуть, ті прикмети вірні - І правдиві і надійні. Знаю я лише одне : Шлунок лиш від них зведе. Я ж прикмету добру знаю, Хоч про неї забувають: Треба добре гнути спину, Щоби виростить свинину. ********** Щоб в пошані були свині, Ті, що в хліві і крикливі, Щоб у кожній хаті сало На столах не вибувало.

 СІЛЬСЬКІ  ЇСТОРІЇ

"КУРОЧКА  РЯБА"
       
     В  молодості,  коли  я називав своє  прізвище,  мене  завжди   запитували:   "А  ти не  родич Андрія  Сови?"    Нинішнє покоління  не  знає  хто  такий  Андрій  Сова,  а  моє  покоління  його  пам"ятає.  Андрій  Сова-  актор,  артист  естради,  читав  гуморески.
  Друге  питання: "А  ти  не  виступаєш  з  гуморесками?"   "Ні.  Я  медик."
  Хоча  було  діло.
   В  другій  половині  50-х років   в   газеті  "Радянська   Україна"  - орган  ЦК  КПУ  появилася  стаття  про  те,  що в  колгоспах  занедбано  птахівництво  і  в  магазинах  немає  в  продажу  яєць.
І потім  появилася  гумореска, здається Степана  Олійника,  на  цю  тему.
  І  тоді,  мій  тато,  а  він  керував драмкружком,  запропонував  прочитати цю  гумореску  в  клубі.
    Всю  її я  не пам"ятаю,  але дещо  залишилося  в  пам"яті.

             "Не  у  діда,  не  у баби
              Жила  собі  курка  ряба.
            А  жила  вона в  артілі,
           У  сарайчику похилим.
           На  бантині  ночувала,
           Не  неслась, бо  їла  мало.
          Так  вона  собі  жила,
         Їла  щось,   і  щось  пила.
        Наче  гриб  на  сонці  сохла,
       Але  все  таки  не  здохла."
  Далі  дослівно  не  пам"ятаю,   але  зміст  такий: 
"Вбігла  Христя  у  контору
Наша  курочка з  яйцем!"
  На  честь такої  події  влаштували  банкет,  танцювали  гопака.
  Виникло  питання:   А  що  робити  з  яйцем?
Вирішили  продати на  базарі.

   "5  карбованців  просили,
    За  полтинник  віддали"

  Примітка:  Артіль- це  колгосп.
Ціна  яєць була  5-6 крб  за  десяток.

  На  другий  деь  я я проснувся  знаменитим.
При  зустрічі  зі  мною всі  дорослі,  а  особливо  мужики, вже  здаля  кричали:
 ААА!     КУРОЧКА  РЯБА!!
 Я  вирішив  ще раз  здивувати земляків.  Знайшов  гумореску  і  вирішив  прочитати  її в  клубі.  Але  вона  була  довга.  І  під  час  виступу  замітив,  що  народ  вже  не  слухає.\,  перемовляється.
  І  тоді  я  зрозумів, Що  гуморески  повинні  буть короткими.
  На  цьому  мої  виступи  закінчилися. В школі  я  читав  вірші Т.Г.Шевченка і  др., але  це  вже  було не те.
 А  Я    на  довгий  час  залишився "  КУРОЧКА  РЯБА"  

       СУМИ,  МОЇ  СУМИ...

Що  для  мене  Суми?    Я  мало  прожив  в  Сумах-всього  6  років.  Але  це  дороге  для  мене  місто.  Це  місто  моєї юності. Перші  побачення,  перші  поцілунки,  стрибки з  парашутної  вишки,  танцмайданчик.  Бійки: Добровольна  проти  Пришиба,  Пришиб  проти  Дзержинки..
Перша  сигарета,   "Портвейн".   Все  це  було  вперше.
  В  1963 році  я   поступив  в  Сумське  медучилище.  Ми  приїхали  в  Суми  15-річними  пацанами з  сіл, де  навіть не  було десятирічної  школи.  Нас  було  видно  здалеку: широчезні  штани  з  манжетами, які ми потім  перешили  за  3 крб.,  сільська  говірка..
Вчитися було  нелегко.  Навчання  було  на  російській  мові.  Я  непогано  знав російську мову.
 Але  якщо з  новими  предметами   (анатомія,  біологія)   було  відносно  терпімо, то з  хімією,   фізикою,  математикою  було  трудніше. -  нові терміни.  Але здолали  ці  науки.
  В  2017р  я  організував  зустріч  однокурсників-  ми  не  бачилися  50  років!
Знайшов  майже  всіх.  На  жаль, не  всі  дожили  до  цього  часу.
Зібрался  біля  старого  медучилища,  посиділи,  потім  пішли  в  кафе. Кожний  розповідав  як  він  докотився  до  такаго  життя.

Лейтмотивом  зустрічі  було  таке:  "  Сова!  Де ти був  раніше?  Чому  ти  не  зібрав  нас  років 20-30 тому,  коли  ми  були молодшими?"

А  дійсно: нам  було  вже  по  70  років.

Роз"їхалися, знаючи,  що  вже  більше  не  побачимося.   Тепер  тільки  зв"язок  по  телефону.....

  І  наша  пісня   60-х  років:

 Бабка  розтирає  порошечки
Угощає  хвершала  яєчком.
Самогон  дістала із  куточка,
Похмеляйся  любимий синочку.
  Реціпе ун гвенті  умбіціді,
  Дентур талес дозес аспіріні.
  Розітреш як  можеш,  на  живіт  положеш,
  Та  й будеш  лежать.

 Ігор СкрипченкоГазета "Голос Посулля"

20 год  · 

САКУНИХА СЬОГОДНІ

День села Сакуниха – столиці однойменного старостинського округу, святкувалося у мирний час на православне свято пророка Іллі, яке в цьому році відзначається за новим православним українським календарем – сьогодні, 20 липня.

Рік не мирний, третій рік іде війна, тому і день села пройшов під знаком збору коштів на потребу ЗСУ.

Концертну програму підготували самодіяльні артисти з Сакунихського та Червонослобідського старостинських округів.

Розинкою сільського свята були стенди світлин 1950-2000 років, які надали місцеві жителі із сімейних альбомів. На знімках закарбувалася історія сільради, історія сіл, родин і мешканців села.

Люди підходили, коментували, обговорювали, багатьох на фото взнавали, а когось - ні.

Добре було б надалі засканувати ці фото і за допомогою сучасного комп'ютерного проектора у клубі влаштувати перегляд унікальних знімків для мешканців громади.

              ПАМ"ЯТІ  ШМУЛЯ  АБРАМОВИЧА
  1963 рік.  Я студент  1-го курсу медучилища.  "Общаги" в медучилищі  не  було,  тому  жив  на  Шишкарівській  в  приватному  секторі.  Там  жило  наших  чимало.
   З  1-го  вересня  1963 року була  введена  оплата за хліб в  їдальнях,  кафе  і т.п.
Черги  за хлібом страшні. Приходимо  на  квартиру,  перекусили, взяли  конспекти  і  до сірого  магазину, що напротив  4-ї школи,   займати  чергу.  Хліб  привозили коли  вже темніло і  продавали не в магазині, а  через маленьке віконечко збоку.
  Одного  разу  ми  заходимо  в  магазин  Шмуля  Абрамовича і  продавчиня  видає  нам по  хлібині.
Що  сталося?  Шмуль  Абрамович  дав команду  квартальним і  вони  зробили  списки  жителів  нашої вулиці.  Тепер  хліб  видавався по  спискам   і  черг  не  було..
 Спочатку  нас не включили в  ці  списки: ми ж  не  були  прописані (  у  нас  і паспортів  не  було),
 але Шмуль   Абрамович  знав,  що  тут живуть студенти  і  велів  видавати нам по  хлібині  в день.
  І  проблема  з  хлібом  була  вирішена.
 Ось  чому  я  і  виставив  це  фото.

      ІСТОРІЯ

Що  було там,  де  була прокуратура-  не  знаю.
  Коли  ми  приїхали  в  Шполу для  проходження  інтернатури  в  1975р.,то  тоді медичні  установи  розміщувалися  так:
Поліклініка   була  там,  де  нині  налогова.
У   Водолікарні на  першому поверху  були  "Швидка",  кухня  і терапія,
а на другому-  дитяче  відділення. Решта  відділень  були  на  Мар"яновскій.
Інфекційне  відділення було в  районі  автостанції,  там де  нині  СЕС.
Дитяча  консультація  була  по  вул. Таранця, там де зупинка,  але правіше.
Колись там було і  дитяче  відділення.  Потім консультацію перевели  в 
приміщення  поліклініки.
 Далі, в бік ставка, була  міліція- стара  забудова .
Там  де  нині стоїть останній будинок, перед майданом,  (справа  по  вул. Таранця), 
було  старе  сіре  приміщення. Там були  СЕС  і  молочна  кухня.

 Шановні  друзі!
  Дякую за  запрошення  до вашої групи.
 Я  виріс в  Сакунисі. Коли навчався в Сумському  медучилищі  (1963-1967рр.), то зі  мною навчвся  ваш  земляк  Саранча  Микола.  Я  приїздив  в  Коровинці  до  Миколи, бував  на  ярмарках  у  вашому  селі.
  Ви  молодці! 
Більшу  частину  життя  я  прожив на  Черкащині,  але  весь час тягне на  свою  малу  Батьківщину. І  чим більше  старієш, тим сильніше.
  І історія  вашого села  у  фото-  це пам"ять і данина тому поколінню, яке жило тоді.
 Я  також  займаюся  історією  свого  села. Я  адміністратор  Сакунихи на  сайті
  https://1ua.com.ua/c28720
  Там  розміщено більше  3000  фото.
  Удачі  Вам,  здоров"я  і  мирного неба  нашій  Україні!
  З повагою   Микола  Сова.

 

 Вересень  1972рю  с.Княжичі.
 Студенти  4-го курсу Київського медінституту 
на  збиранні  врожаю.
 Про  це   так написав  наш  однокурсник,   а  потім головний дитячий  реаніматолог
України  Юрій  Н. :
"Впервые  мы приехали  в  колхоз,
Помочь земле  плодами розродиться.
И  кукурузу, и картошку, и  навоз,
Убрать сумеем. Нами  Родина гордиться"

   Далі текст не  для  ш

ирокого друку.

         ДІТИ   ОСТАПА  БЕНДЕРА
  Надибав  в Інтернеті такий  апарат  і згадалося...
   1963рік, 1-й курс  медучилища.  Живемо на  квартирі втрьох  на Шишкарівській.
 Приходять  хлопці і  в  руках красиві  зелені  чемоданчики. Де  взяли?  Купили.
А  гроші?  (стипендія  20 крб,  за квартиру-10 крб.)
  Заробили.
Як?  Заходиш  а  автобус,  сідаєш біля каси і тримаєш  в руці 1 крб.
 Народ підходить, щоб вкинути  5 коп. і взяти квиток.
А  ти говориш: "   В мене 1 крб  і мені треба здачі 95 коп. Тож не кидайте 
гроші в касу, а давайте  мені. А я назбираю 95 коп.  і вкину  в  касу  1 крб."
   Назбирав  біля  1 крб. вибрав слушний  момент,  монети в  карман,  1  крб. 
 також   і  пішов  на  наступний автобус.

Гурт Made in Ukraine - ЛІЛІЯ 96/21 ✿ УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ПІСНЯ ✿

 Добре помитого гусака укласти на дно посуду.

Додати гвоздику, корицю, кілька крапель лимонного соку.

Потім залити гусака склянкою білого вина та склянкою червоного вина, після чого додати:

100 мл джину,

100 мл коньяку,

200 мл горілки

50 мл білого рому,

150 мл текіли.

       Страву не розігрівати!

Гуся викинути на х - він зайвий.

А ось соус – пальчики оближеш!

P.S. Гусак має бути сука мертвим, інакше ця наволоч соус вип'є!

А тепер тост!

Бажаю в житті спотикатися, падати і плакати... АЛЕ...Спотикатися про гроші... Падати в обійми... Плакати від щастя..... 2023 року бажаю тобі 12 місяців без хвороби, 53 тижнів всього доброго, 366 днів щастя, 8784 годин успіху, 527040 хвилин кохання та 31622400 секунд приємних моментів. Тільки спробуй не надіслати це привітання всім друзям!!

 Вітаємо з Днем медика від щирого серця. Бажаємо не тільки дбати про здоров'я оточуючих, а і берегти своє. Нехай довге життя обдарує Вас щасливими моментами і приємними спогадами, розумінням і вдячністю людей. Успіхів у Вашій справі і гарного настрою!

 

Котлеты из буряка на манке

Ингредиенты:

· 600 г свеклы

· 100 г твердого сыра

· 70 г манки

· 1 яйцо

· зубчик чеснока

· зелень по вкусу

1.      Свеклу запекаем в фольге в разогретой до 180 градусов духовке. Также свеклу можно отварить или запечь в микроволновке в пакете с водой.

2.      Вареный овощ очищаем и натираем на крупную терку.

3.      Натираем сыр, мелко нарезаем чеснок и зелень. Добавляем к свекле.

4.      Вбиваем яйцо, перемешиваем и добавляем манку.

5.      Запекаем 10-15 минут в разогретой до 180 градусов духовке.

В процессе приготовления рекомендуется перевернуть котлеты, чтобы они подрумянились с обеих сторон.

Готово!

 

Олимпиада 2022: Медали

			Зол.	Сер.	Бр.	Всего
1.		Норвегия	16	8	13	37
2.		Германия	12	10	5	27
3.		Китай	9	4	2	15
4.		США	8	10	7	25
5.		Швеция	8	5	5	18
6.		Нидерланды	8	5	4	17
7.		Австрия	7	7	4	18
8.		Швейцария	7	2	5	14
9.		ОКР	6	12	14	32
10.		Франция	5	7	2	14
11.		Канада	4	8	14	26
12.		Япония	3	6	9	18
13.		Италия	2	7	8	17
14.		Южная Корея	2	5	2	9
15.		Словения	2	3	2	7
16.		Финляндия	2	2	4	8
17.		Новая Зеландия	2	1	0	3
18.		Австралия	1	2	1	4
19.		Великобритания	1	1	0	2
20.		Венгрия	1	0	2	3
21.		Словакия	1	0	1	2
22.		Бельгия	1	0	1	2
23.		Чехия	1	0	1	2
24.		Беларусь	0	2	0	2
25.		Испания	0	1	0	1
26.		Украина	0	1	0	1
27.		Эстония	0	0	1	1
28.		Польша	0	0	1	1
29.		Латвия	0	0	1	1

 

Склад України на Олімпіаду-2022

• Біатлон: чоловіки - Дмитро Підручний, Артем Прима, Антон Дудченко, Богдан Цимбал, Артем Тищенко; жінки - Юлія Джима, Олена Білосюк, Валентина Семеренко, Дар'я Блашко, Ірина Петренко
• Лижні перегони: чоловіки - Олексій Красовський, Руслан Перехода, жінки - Марина Анцибор, Вікторія Олех, Юлія Кроль, Валентина Камінська, Дар'я Рубльова
• Фігурне катання: Іван Шмуратко (чоловіки), Анастасія Шаботова (жінки), Олександра Назарова та Максим Нікітін (танці на льоду), Софія Голіченко та Артем Даренський (команда в спортивній парі)
• Санний спорт: чоловіки - Антон Дукач, Андрій Мандзій; жінки - Олена Стецків, Юліанна Туницька; парний екіпаж Ігор Стахів/Андрій Лисецький
• Фристайл: чоловіки - Олександр Абраменко, Дмитро Котовський, Олександр Окіпнюк, жінки - Анастасія Новосад, Ольга Полюк (усі - лижна акробатика)
• Стрибки з трампліна: Віталій Калініченко, Євген Марусяк, Антон Корчук
• Шорт-трек: Олег Гандей, Уляна Дуброва
• Гірськолижний спорт: Іван Ковбаснюк, Анастасія Шепіленко
• Сноубординг: Аннамарі Данча (паралельний гігантський слалом)
• Лижне двоборство: Дмитро Мазурчук
• Скелетон: Владислав Гераскевич
• Бобслей: Лідія Гунько

 Пир, веселье, танцы, тосты...

💃🏼Но узнать мне довелось-

Не ко всем приходит в гости

Добрый Дедушка Мороз.🎅🏻

🚬К тем, кто курит сигареты

🚂И дымит, как паровоз,

🚭К тем приходит незаметно

Добрый Дедушка... Склероз. 🙄

🍾К тем, кто дринкает нехило

🥃Водку, раку, кальвадос,

🍷Ром, коньяк, вискарь, текилу,

К тем приходит Дед... Цирроз.💀

🛋К тем, кто гиподинамично

🛌🏻Мягким местом в кресло врос,

К тем приходит, как обычно,

Добрый Дедушка... Артроз.🤕

🍤К тем, кто ест икру лопатой,

🍖Оливье за возом воз,

🥒Огурцы, кефир, купаты,

🍫К тем приходит Дед... Понос.

😤К тем, кто зол и невоздержан

😡И бубнит себе под нос,

Может забрести, конечно,

Добрый Дедушка... Психоз.👻

🚻К тем, кто сексом занимался

🚹Не на шутку, а всерьёз,

🚺Тех, на радость педиатрам,

Посещает Дед... Прирост.🚼

🥂Так поднимем же бокалы,

😉Чтоб не проливать нам слёз,

👍🏻Чтоб здоровья прибывало

И пришёл к нам Дед Мороз!!!🎅🏻

🎄🎄🎄

        СПОГАДИ

55  років тому київське  "Динамо" з  великим відривом виграли  чемпіонат  СРСР,
А  8.11.1966 року перемогли   у  фіналі  Кубка СРСР  московське  "Торпедо".
  Рахунок   2-0. Бишовець   на  1-й хвилині  відкрив  рахунок,  а  в  другому  таймі  Андрій  Біба 
забив   ще  один гол.
  Я дивився  цю  гру.   Грали  в  Лужниках.    В  Москві  лежав  сніг. Кияни  вийшли  на  поле  в  звичайній  футбольній  формі: труси  і  футболки.  А  торпедовці  натягли  ще  й  спортивні  костюми.   
  Що цікаво. ?     В  тому,  1966р,  збірна  СРСР  на  чемпіонаті  світу в  Англії  зайняла   4-е місце  і  отримала  бронзові  медалі.
Андрій  Біба  не  входив  в  склад  збірної,  але  був  визнаний кращим  футболістом  1966 року!
   Журнал  "Перець"  так  прокоментував  перемоги   "Динамо":
       Гучно  крикнув  диктор   як у  лісі:
       Київ  виграє  у  Кутаїсі.
      А  Островський  кинув  мяч  на  плаєм,
      Підхопив  Хмельницький  лівим краєм.
          Приспів:
Всюди  добре  грають   києвляни.
Не страшні  їм  форварди-тарани.
Бібу  і  Мунтяна, Сабо й Паркуяна
Ждуть  медалі,  ждуть.
    Як  "Динамо"  в  нападі  заграє,
    Так  "Торпедо"  з  Києва  тікає.
   Біба  розпечатав  їм  ворота
   І  відбив  від  золота  охоту.
             Приспів.
  Далі  не  пам"ятаю,  але  закінчувалося  так:

"Прийде  час  і  Золоту  Богиню
 Заховаєм  в   українську  скриню"

   Були  часи....