ПАМ"ЯТІ  ШМУЛЯ  АБРАМОВИЧА
  1963 рік.  Я студент  1-го курсу медучилища.  "Общаги" в медучилищі  не  було,  тому  жив  на  Шишкарівській  в  приватному  секторі.  Там  жило  наших  чимало.
   З  1-го  вересня  1963 року була  введена  оплата за хліб в  їдальнях,  кафе  і т.п.
Черги  за хлібом страшні. Приходимо  на  квартиру,  перекусили, взяли  конспекти  і  до сірого  магазину, що напротив  4-ї школи,   займати  чергу.  Хліб  привозили коли  вже темніло і  продавали не в магазині, а  через маленьке віконечко збоку.
  Одного  разу  ми  заходимо  в  магазин  Шмуля  Абрамовича і  продавчиня  видає  нам по  хлібині.
Що  сталося?  Шмуль  Абрамович  дав команду  квартальним і  вони  зробили  списки  жителів  нашої вулиці.  Тепер  хліб  видавався по  спискам   і  черг  не  було..
 Спочатку  нас не включили в  ці  списки: ми ж  не  були  прописані (  у  нас  і паспортів  не  було),
 але Шмуль   Абрамович  знав,  що  тут живуть студенти  і  велів  видавати нам по  хлібині  в день.
  І  проблема  з  хлібом  була  вирішена.
 Ось  чому  я  і  виставив  це  фото.

      ІСТОРІЯ

Що  було там,  де  була прокуратура-  не  знаю.
  Коли  ми  приїхали  в  Шполу для  проходження  інтернатури  в  1975р.,то  тоді медичні  установи  розміщувалися  так:
Поліклініка   була  там,  де  нині  налогова.
У   Водолікарні на  першому поверху  були  "Швидка",  кухня  і терапія,
а на другому-  дитяче  відділення. Решта  відділень  були  на  Мар"яновскій.
Інфекційне  відділення було в  районі  автостанції,  там де  нині  СЕС.
Дитяча  консультація  була  по  вул. Таранця, там де зупинка,  але правіше.
Колись там було і  дитяче  відділення.  Потім консультацію перевели  в 
приміщення  поліклініки.
 Далі, в бік ставка, була  міліція- стара  забудова .
Там  де  нині стоїть останній будинок, перед майданом,  (справа  по  вул. Таранця), 
було  старе  сіре  приміщення. Там були  СЕС  і  молочна  кухня.

 Шановні  друзі!
  Дякую за  запрошення  до вашої групи.
 Я  виріс в  Сакунисі. Коли навчався в Сумському  медучилищі  (1963-1967рр.), то зі  мною навчвся  ваш  земляк  Саранча  Микола.  Я  приїздив  в  Коровинці  до  Миколи, бував  на  ярмарках  у  вашому  селі.
  Ви  молодці! 
Більшу  частину  життя  я  прожив на  Черкащині,  але  весь час тягне на  свою  малу  Батьківщину. І  чим більше  старієш, тим сильніше.
  І історія  вашого села  у  фото-  це пам"ять і данина тому поколінню, яке жило тоді.
 Я  також  займаюся  історією  свого  села. Я  адміністратор  Сакунихи на  сайті
  https://1ua.com.ua/c28720
  Там  розміщено більше  3000  фото.
  Удачі  Вам,  здоров"я  і  мирного неба  нашій  Україні!
  З повагою   Микола  Сова.

 

 Вересень  1972рю  с.Княжичі.
 Студенти  4-го курсу Київського медінституту 
на  збиранні  врожаю.
 Про  це   так написав  наш  однокурсник,   а  потім головний дитячий  реаніматолог
України  Юрій  Н. :
"Впервые  мы приехали  в  колхоз,
Помочь земле  плодами розродиться.
И  кукурузу, и картошку, и  навоз,
Убрать сумеем. Нами  Родина гордиться"

   Далі текст не  для  ш

ирокого друку.

         ДІТИ   ОСТАПА  БЕНДЕРА
  Надибав  в Інтернеті такий  апарат  і згадалося...
   1963рік, 1-й курс  медучилища.  Живемо на  квартирі втрьох  на Шишкарівській.
 Приходять  хлопці і  в  руках красиві  зелені  чемоданчики. Де  взяли?  Купили.
А  гроші?  (стипендія  20 крб,  за квартиру-10 крб.)
  Заробили.
Як?  Заходиш  а  автобус,  сідаєш біля каси і тримаєш  в руці 1 крб.
 Народ підходить, щоб вкинути  5 коп. і взяти квиток.
А  ти говориш: "   В мене 1 крб  і мені треба здачі 95 коп. Тож не кидайте 
гроші в касу, а давайте  мені. А я назбираю 95 коп.  і вкину  в  касу  1 крб."
   Назбирав  біля  1 крб. вибрав слушний  момент,  монети в  карман,  1  крб. 
 також   і  пішов  на  наступний автобус.

Гурт Made in Ukraine - ЛІЛІЯ 96/21 ✿ УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ПІСНЯ ✿

 Добре помитого гусака укласти на дно посуду.

Додати гвоздику, корицю, кілька крапель лимонного соку.

Потім залити гусака склянкою білого вина та склянкою червоного вина, після чого додати:

100 мл джину,

100 мл коньяку,

200 мл горілки

50 мл білого рому,

150 мл текіли.

       Страву не розігрівати!

Гуся викинути на х - він зайвий.

А ось соус – пальчики оближеш!

P.S. Гусак має бути сука мертвим, інакше ця наволоч соус вип'є!

А тепер тост!

Бажаю в житті спотикатися, падати і плакати... АЛЕ...Спотикатися про гроші... Падати в обійми... Плакати від щастя..... 2023 року бажаю тобі 12 місяців без хвороби, 53 тижнів всього доброго, 366 днів щастя, 8784 годин успіху, 527040 хвилин кохання та 31622400 секунд приємних моментів. Тільки спробуй не надіслати це привітання всім друзям!!