Материнська жертовна любов

Материнська жертовна любов.

            Материнська жертовна любов.

Чи.ж її можна вимірять, мамо?
В мене ж серце твоє, твоя кров,
Я до рук твоїх лину губами.
Материнська Молитва - свіча,
Що осяє нам темряву ночі,
А сльозами стуманені очі
Крають серце моє без меча.
Материнська жертовна любов
Вчить терпінню, про себе забути,
І добро в світ нести знов і знов,
З рук підступних не пити отрути.
Материнська рознята душа
За дітей, за майбутнє онуків,
В добру путь їх завжди проводжа,
У Молитві складаючи руки.
Материнським жертовним вогнем
Я у тебе навчуся горіти.
Мати ж тільки для того живе,
Щоб у щасті жили її діти.____ 

Почаївська Ікона в центрі України

Студія "Шанс"

Заповіт вчителя

Моя школа Як умру, то поховайте Мене біля школи, На педраді не згадуйте Вже більше ніколи. На вінок мені не треба Ні грошей, ні часу, Бо я знаю, що учитель Не має запасу. На могилу покладіте Як -небудь кві ти. Не забудьте в руки дати План самоосвіти Щоб усе було з мною: конспекти, програми, План роботи виховної Та навчальн плани. Хай же плаче гірко завуч Ой гаю, мій гаю Ким же я твої уроки Замі нити маю. Ви завуча заспокойте, Дайте йому раду, А найкраще швидше Скличте екстрену нараду. А за мною ви не плачте Хоч тепер спочину Вс турботи виховання Вам живим покину. Хай мене наставники Не згадують лихом, Що з дві йок робить трі йку Аби було тихо. Невесело стало в школі Стало дуже тихо Ставлять трі йки замі сть двійок, Щоб минуло лихо. На педрадах виступають Ті , що красномовні . Всі методи пропонують, Щоб блищало зовні .

ПОШУК                                                ПОШУК      Вийшла  на зв"язок  однокурсниця Рая.    Ми  не бачилися 27  років.  17 років вона відпрацювала на  "антинародний  режим" Кадаффі  в Лівії.  Працювала б    і ще,  але лідера Лівії  благополучно вбили.   Суть проблеми:     Рая має рідного  чоловіка Олега. За його   відомостями в с.Кавунівка   нашого району похований  його дід,  лейтенант Князєв  С.Г.,  який загинув 3.02.1944р.  Як туди добратися?  Я  все описав і 25 липня зустрів  їх     на автостанції.  Обнялися, розцілувалися і на моїй «АНТИЛОПІ»  поїхали. До села  30 км.    Приїхали.   Знайшли сільраду, а напротив-   братська могила.. Зайшли  до влади і…Головою  тут працює Катерина Іванівна. Вона раніше працювала  вчителькою  в нашому місті.  К.І. не дасть нікому і слова  сказати. Я хотів задати   2 питання,  але…  "П"ємо чай, а все потім"    Але ми пішли до могили  і були розчаровані.  Прізвища діда Олега в списках загиблих не було.  Підняли  документи в сільраді і там   Князєва  Сергія немає. По документах, які були в Олега 138-я сд  3.02.1944р вела бої саме  в  цих селах:  Кавунівка, Товмач,  Водяне.    Ну що ж.. Сіли за стіл, пом"янули загиблих, поставили на могилу  фронтові 100гр,  зфотографували  і поїхали в Шполу. Я показав Раї свою квартиру, де не було  одної стіни і відвіз їх на автостанцію.    Почав я розшук.  І знайшов. В документі втрат  138-ї сд. який підписаний  нач.штабу  дивізії полковником  Любимовим , лейтенант Князєв С.Г. загинув 3.021944р в похований в сКауновка,  Калигорського рн., Кіровоградської обл..  А чому так? Справа в тому, що  до 1954р, коли була  утворена  наша Черкаська обл.,  південні район нашої області входили в склад   Кіровоградської обл.    .Здавалося, що все ясно.   Але….     По паспорту похованя Дід   Олега похований  в с.Шевченково,  Кіровоградський рн.  Кіровоградська обл..  Це більше  100 км на південь.    Але чому тоді  дружина  лейтенанта- бабуся  Олега в 60-ті роки приїздила на могилу свого чоловіка  саме в Кавунівку7  Виходить що вона знала де похований її чоловік?   А як же  паспорт поховання?   Я передав всі дані  Олегу. Він  зателефонував в с.Шевченково і там пітвердили, що Князев С.Г. похований в цьому селі.   Я в це не вірю..   Піду ще в наш  військомат.      Пошук продовжується.   Зустріч через 27  років    Кавунівка Списки  загиблих Вінок від внука і влади Дід  і  внук

Козачки

ОЛЯ

День медпрацівника

krasota-gif.com - Стихия

ХОЛОДНИЙ ЯР ХОЛОДНИЙ ЯР   Я давно мріяв побувати в Холодному Яру, побачити ті місця, де жила Холодноярська республіка.   Особливо це бажання збільшилося після прочитання книг Романа Коваля, Юрія Горліса-Горського, Василя Шкляра   І ось дзвінок: "Хочеш поїхати в Холодний Яр? ЗО квітня буде вшанування пам"яті. Отаманів і козаків Холодного Яру." Телефонував колишній голова РДА (за часів Ющенка) "Звичайно! їду!!                  Холодний Яр посідає чільне місце серед історичних та духовних святинь центрального Подніпров'я та всієї Великої України. Це край старожитньої, гетьманської України, де зароджувалася Україна як держава. Саме тут, як ніде в іншому місці, серцем і душею відчувається причетність до гордої, волелюбної і незламної козацької нації, яка впродовж століть завзято виборювала і виборола свою незалежність. Місцева топоніміка засвідчує войовничий дух української природи та її дітей: тут є Січовий та Гайдамацький яри, урочища Склик і Ратище, дуб Максима За­лізняка, під яким, за люд­ськими оповідями, Тарас Шевченко писав поему «Гайдамаки» з пророчими словами: «І повіє огонь но­вий з Холодного Яру...». Холодний Яр - це місце, де присутній непо­кірний дух козацької во­льниці та славетних Д. Ба-йди-Вишневецького, Б. Ру-жинського, К. Косинсько-то, С. Наливайка, П. Павлюка, М. Жмайла, Т. Трясила, Д. Гуні, Б. Хмельницького, П. Дорошенка, керівників гайдамацьких загонів, ватажка Коліївщини М. Залізняка, І. Ґонти та інших відважних захисників України. Тут завжди точилася запекла боротьба за волю і правду. По території Холодного Яру або поруч із ним проходили сумнозвісний Чорний шлях, а також Залозний та Чумацький, які з'єднували південні райони Укра­їни з Києвом, Львовом, Польщею. Незважаючи на постійну небезпеку, життя на прикордонні з Диким полем було приваб­ливіше за панську неволю, хоча й проходило воно з шаблею в одній руці, а ралом - в іншій. Кріпаки, що втікали на Запорі­зьку Січ, діставшись до Холодного Яру, вважали себе вільними. «Тут, здається сажня землі нема, не политого козацькою кров'ю, - писав Юрій Горліс-Горський у своєму історичному романі «Холодний Яр», - ... І населення з козацьким духом, не помішане, самі українці - за Україну - очі видеруть ...». Це добре знали наші вороги, котрі в усі часи зустрічали тут, у Холодному Яру, не просто шалений супротив... Відомо, що народ гине, якщо занепадає його дух. Холод­ний Яр став символом сили духу українського народу, його боротьби за волю, за власну державність. З Холодноярським краєм пов'язані знакові події української історії. Однак, пам'ятки історії не можуть зберігатися відірвано від того природного середовища, на тлі якого проходили історичні події, адже рідна природа, за висловом відомого англійського вченого Ентоні Сміта, є необхідним атрибутом існування нації -«скарбницею історичної пам'яті». В суботу на базар: за стратегічним важливим продуктом, який потрібний в дорозі - за салом. Зустрічаю організатора поїздки - вже набрав сала. Прокинувся рано: пакую речі: сало, яйця, ковбаса, огірки, фотоапарат і "Гей!" Перший раз за рік я надумав їхати в місто автобусом і "НА". Автобуси не ходять! Чому? Страйк? В лікарні робочий день! Такого, за останні 10 років, я не бачив.  "Як бідному женитися..." Почали прибувати таксі. Людям треба ж на зміну. Сусідка ( їхала з доцею) визвала з роботи чоловіка і ми поїхали. А таксисти (їх тут назбиралося до біса) вже пропонують їхати до центра за тарифами автобуса. Збір на Центральній площі Тут же підлетів перший БУС і народ впакувався,  А ми почали репетицію Народ іде на базар і думає: "8-ма година ранку, а вони вже набралися." Раптомвиясняється, що їхати ні на чому. Керівник групи і перевізник щось не узгодили. Слава Богу, що є таке благо цивілізації як мобільний звязок. 5 хвилин переговорів і через 15 хв підлітає БУС. Повантажилися і вперед! їдемо вшановувати козаків.  Пригадався анекдот: "Українська козача сотня об"явила війну НАТО. Представник НАТО вирішив поїхати і подивитися на таких сміливих людей. Приїхав. Сидить козак і гострить шаблюку. І ви йдете проти НАТО? В нас армія 14 мільйонів !- Козак почухав потилицю: -Отож я і думаю. Де ж ми вас всіх поховаємо- Перша зупинка за 12 км від міста-закритий переїзд. Виходимо на перекур. Оце НАШ-Шполянський козак. Їдемо далі. Але сьогодні мені вже ліньки писати і тому трохи історії Чимало легенд по- в'язано з походженням назви «Холодний Яр». Мешканці навколишніх сіл розповідають, що ко- лись у крайній хаті під лісом, на дорозі в Яр з Мельників і Кресельців, жила жінка, й звали її Маланка Холодна. Лю- ди, що тікали в ліс, у яр   зупинялися ночувати у цієї Холодної, бо коли доходили сюди увечері чи вночі, то далі, в темний ліс, йти боялися. Від імені тієї жінки й назва Яру - Холодний. Є й інша версія, так звана, кліматологічна - у ярах завжди на кілька градусів холодніше. Як відомо, у глибоких лісистих улоговинах і балках влітку збирається холодне повітря, і з них завжди тягне прохолодою. До того ж, у деякі роки, принаймні XX століття, у Холодному Яру до травня місяця ще лежав сніг. А Гайдамацький ставок, що поряд Свято-Троїцького Мотронинського монастиря, звільняється від криги чи не найпізніше на Черкащині. В адміністративно-територіальному плані Холодний Яр - це 20 сіл і хуторів, що займають площу 30 тисяч гектарів на правому березі Дніпра; це понад 7 тисяч гектарів лісів; це місцевість, що розташована на межі сучасних Черкаської та Кіровоградської областей (від першої - частково Кам'янський та Черкаський і повністю Чигиринський райони, від другої - частина Олекса-ндрівського району). Трикутник Черкаси-Чигирин-Кам'янка на правому березі Дніпра сучасники ще називають «Золотою під­ковою Черкащини». Здійснюються заходи щодо створення Націо­нального природного парку «Холодний Яр» у складі лісового масиву між селами Мельники Чигиринського району, Грушківка, Жаботин, Лубенці Кам'янського району з можливим залученням і хутора Буди (Мельниківська сільська рада) з прилеглими земля­ми. Загальна площа проектованого Національного парку склада­тиме близько 9 тисяч гектарів. У більш вузькому значенні - Холодний Яр - урочище в лісі неподалік легендарного міста Чигирина, від якого відгалужується ціла система балок та яруг з джерелами, струмочками, озерцями. Чигирин - місто-фортеця на березі Тясмину, славетна гетьманська столиця та політичний центр України XVII століття, центр Чигиринського полку. Трохи далі, вище по течії річки Тясмину, знаходиться село Суботів - свого часу родовий маєток Хмель­ницьких і заміська резиденція гетьмана Богдана Хмельницького. Своєрідним форпостом Чигирина служило маловідоме село Бірки. Адже це село було у той час найвіддаленішим на півден­ному сході прикордонним населеним пунктом у володіннях Бог­дана Хмельницького. Холодний Яр - це релі­ктовий лісовий масив, який, незважаючи на відносно малу - понад 7000 гектарів площу, має величезне істо­ричне значення. Рельєф Хо­лодного Яру горбистий, з великою кількістю глибо­ких балок, з крутими схила­ми, котрі місцеве населенняназиває ярами. Кожне урочище,- попе  річка та струмок має свою промовисту назву. Найглибша і найдо­вша балка називається Холодний Яр, а від неї і вся територія навкруги носить цю назву. Є тут яри Кириківський, Святий, Чорний, Січовий, Гайдамацький, Циганський, Поташний, Гадю­чий, Червоний, Скорбний, Кривенків, Чернечий та інші. Загальна довжина балок-ярів та їх відгалуджень приблизно налічує 250 кілометрів.Двадцять років тому в Холодному Яру нараховувалось 17 не­великих озерець та 150 джерел, струмків та річечок. Сучасна кіль­кість значно менша. З джерел витікають річки Сріблянка, Смотрич, Осота, Косарка, Шумка, Чорнобривка, Лубенка, Родянка, Суботь, Холодна, Лаврусиха, Креселка та інші. Всі вони впадають в р.Тяс-мин, яка тече, майже замикаючи коло навкруги Холодноярської ви­сочини. Саме тут витоки таких річок, як Тясмин, Інгул та Інгулець.

ХОЛОДНИЙ ЯР-2 І  знову в дорогу.  Проїхали Смілу,  повернули на  Кам"янку.    По  цій трасі я ще ніколи не  їздив А ось і Кам"янка.   Це декабристи.  Пушкін  і історія про батька мого колеги,  який   ввечері  заснув перед  закритим залізничним переїздом  і  проспав у машині до  3-х  годин ночі.       Трохи історії. Місто Кам'янка Місто Кам'янка, що знаходиться недалеко від міста Чигири­на (за 62 км), було засноване на початку XVII століття вихідцями з Поділля, Київщини та Полтавщини. Волелюбні втікачі з цих регіонів почали селитись на кам'янистих берегах річки Тясмину (звідси і назва міста). Вперше слобідка Кам'янка згадується в історичних докумен­тах періоду Національно-визвольної війни 1648-1657 років. Ві­домо, що 1649 року вона була передана у володіння Богдану Хме­льницькому. Після Андрусівського перемир'я 1667 року землі Правобережної України ввійшли до складу Речі Посполитої. Таким чином, у Кам'янки з'явився новий управитель, котрий одразу заходився там «хазяйнувати». Почалось масове ополя­чення населення, релігійні переслідування, нав'язування унії. Тривалий час у місті жила родина Давидових. Тут і досі знаходиться садиба ХУІІІ-ХІХ століть, яка належала цій сім'ї. У різні часи у Кам'янці гостювали Олександр Пушкін і Петро Чайковський. Вдячні городяни встановили пам'ятники на честь цих великих особистостей в парку над Тясмином. В місті діє історико-культурний заповідник, недалеко від нього знаходиться картинна галерея. Встановлений меморіал жертвам Голодомору. В"їхали  в Кам"янку і тут же  повертаємо  наліво  в сторону Чигиринського району. За містом  починаються  яри. Ярослав,  який сидить біля  водія, весь час  веде  фотозйомку. Біля мене вікно закрите,  а  в склі віддзеркалюється  широка  спина у вишиванці нашого  козака   і зробити фото неможливо…Але Ярослав  люб"язно  надав мені декілька     Десь я читав,  що ці  яри тягнуться аж до нашого   Лебедина ,   а це більше  100 км. Місцями     глибина ярів    досягає  200-х метрів. Те що  холодно ярці   бували в  Лебедині.  описано в  книзі  Ю.Горліса-Горського.   В"їхали  в с.Грушківку..  І почалося… Дорога  покрита жорствою.   Машин  море, чимало з іноземними номерами. Задраюємо   вікна  люки, як на підводному  човні  перед зануренням  І повземо  з  швидкістю   слимака. Але  пилу  в машині повно.   За селом  знову нормальна  дорога і ось  Центр Холодного  Яру .     І  нарешті  перша  зупинка. Тут стоїть  гранітний казан,  а  справній  знаходиться  в   Київському Історичному  музеї. Машин море.  Діти забираються в казан.  Роблю  фото. В кадр попадає і моя сусідка з доцею.   Прошу   Олю увіковічити і  мене.  Може хтось мене і впізнає   І знову в  дорогу.     А так як писати мені  надоїло – історія  Холодного Яру. В центрі Холодного Яру знаходиться плоскогір'я ді­аметром до трьох кілометрів. Висота над рівнем моря - 224 метри. Колись, ще в часи Київської Русі, Дніпро (а за іншими даними, один з його великих рукавів) омивав плоскогір'я з північної сторо­ни, а біля його підніжжя була пристань. В зв'язку з різними геологічними катаклізмами, Дніпро змінив своє річище і відступив на значну відстань від Холодного Яру. Там, де колись знаходилось річище Дніпра, протікає тепер річка Ірдинь і розта­шоване величезне Ірдинське болото. Холодноярське плоскогір'я і яри - це залишки древньої гір­ської системи. Геологи доводять, що мільйон років тому територія Холодного Яру була північною стороною п'ятдесяти-кілометро-вого кратера вулкану, в центрі якого тепер знаходиться село Бовтишка Олександрівського району Кіровоградської області. Кажуть, що Холодний Яр має зв'язок із космосом, що приваблює інтерес уфологів та ізотериків. Холодний Яр багатий великою кількістю реліктових рослин. Загалом нараховується понад 140 видів різних дерев і чагарників. З них - 75 місцевих. Найкрасивіший елітний дуб Холодного Яру росте біля Гайдамацького ставка. Серед лісових насаджень збере­глися залишки старих садів - яблуневих, грушевих, черешневих. Реліктом колишніх деревостанів є тисячолітній дуб-велетень, який зростає в центрі села Буда. Народ називає його дубом Заліз­няка. Місцеві старожили кажуть, що пісня «Ой, чого ти, дубе, на яр похилився?» оспівує саме це дерево. Тепер цей дуб -ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Дуб Максима Залізняка». Поруч з ним росте дуб-онук, якому 680 років, а в інших місцях Холодного Яру збереглося багато гіллястих дубів-ветеранів віком 300-500 років. За переказами, наші предки в дубових дібровах Холодного Яру проводили обряди. Вважа­ють, що дуб забирає негативну енергію, а заряджає позитивною. В кварталі 41-ого Креселецького лісництва ще й тепер можна побачити залишки пня 1000-річного дуба під назвою «Склик». За часів існування Холодноярської Січі та під час повстання 1768 року на цьому дубі висів величезний кашоварний казан діаметром до 1,5 м. Скликали гайдамаків на раду чи в похід, б'ючи довбнею у казан, який називали «Скликом», і його гудіння було чути до 10 км. Тепер цей казан зберігається в Націо­нальному історичному музеї у Києві, а на його місці стоїть казан із граніту. З чотириногих і пернатих мешканців Холодного Яру найчас­тіше можна зустріти косулю й лисицю, дятла та солов'я. Відомі також вовки, кабани, зайці та інші мешканці черкаських лісів. Багато тут і різних джерел, які здавна нажили слави цілющих. Найбільше  в цих  місцях  радонових джерел. З переказів місцевих жителів відомо, що ще козаки й гайдамаки ліку­вали   лікували   рани  джерельною  водою. Поблизу села Сокирне Жаботинської сільради є джерело «Свята Криниця». Вода з нього вибігає бурх­ливо, ніби кипить, і має до­мішки газу. Вода джерела   «Живун», що в Отаманськомупарку біля села Головківка Чигиринського району, ніколи не замерзає. Ще й тепер літні люди йдуть до цих джерел пити воду, коли захворіють, і кажуть: «Від усіх хвороб». А до джерела «Дзер­кальце» на околиці с. Мельники та «Живун» їдуть навіть з сусідніх областей

Вшанування Холодноярських козаків.avi

СКЛИК

І стегна підпливуть, як дві форелі,

за Ф.Г.Лоркою

Щоб не накликать жадану біду

в цю ніч, як мед, терпку і звабну,

мечем між нами покладу

червону в колючках троянду.

І не засну... Лиш мертвий може спать.

Але кордону не порушу.

Жадоба кличе млосна і сліпа —

у клітку замурую душу.

...Губами ти зцілуєш колючки

і стегна підпливуть, як дві форелі,

мов спіймані, від доторку руки

заб'ються, випірнуть з постелі,

освітять темінь, припливуть до рук...

Мій окунь встане, зламає двері,

у ніжне — носом. Затіє гру

і буде тертись об луску форелей.

І сонних я грудей торкнуся,

що вибухнуть, немов бутони.

Шляхами, що жагою звуться,

нас понесуть червоні коні.

Під ранок я врятую панну

від колючок, що в'їлись в тіло...

О ні, повторювать не стану

тих слів, що ти нашепотіла.

У поцілунках і пелюстках

пішла на світанку зрання.

На простирадлі — ах!

червона троянда.

ЧТО, ЖАЛКО ТРИ ТЫСЯЧИ?

Семён Битый



Товарищи, а вдруг Гарант помрёт?

Иль от забот - премьер протянет ноги?

На вскрытие родня не соберёт -

Так что ж – покойникам валяться на дороге?



Что ж - на помойку Хама и Пахло?

На живодёрню – поступить по-хамски?

Отец Кирилл учил: заведено

В тяжёлый час - помочь по-христиански!



Товарищи, да что же, звери мы,

Да что ж, у нас и совести – ни грамма?

Они ж - в ногах валялись у Москвы -

На наши социальные программы!



Они ж для нас – последний унитаз,

Последний вертолёт – берите, люди! –

А тут коньки откинули - и  раз –

На свалку их, коль вскрытия не будет?!



А ну-ка, братцы, соберём деньжат

На вскрытие Гаранта и премьера –

Пусть поп Кирилл за паству будет рад - 

Ведь мы ж Московской, христианской веры!

АХ, ОДЕСА!

На привозе

Проверяющий на одесском рынке:

- У вас есть документы на эту рыбу?

- А шо вам надо? Свидетельство о смерти?

Про тещу

Муж говорит жене, вернувшейся с работы: - К нам сегодня из дома престарелых приходили...

- И ты им, конечно, что-то дал?!

- Ну, конечно, твою маму...

 Всегда готовы

На углу стоят два старых еврея и о чем-то оживленно беседуют. К ним подходит третий: - Не знаю, за шо ви говорите, но ехать надо!

 Двое

- Ой, Яшенька, как вы себя имеете? Говорят, вы удачно женились? Кто познакомил вас с вашей женой?

- Я никого не виню...

 На границе часовой.

- Стой, кто идет?

- Ша, никто уже никуда не идет!

Приходит девушка к раввину.

- Ребе, двое мужчин одновременно просят моей руки. Но вот

проблема, один из них - вор, а другой - насильник. Кого

посоветуете выбрать?

Раввин говорит, что для правильного ответа он должен

посоветоваться с Богом, уединиться, помолиться и т.д. Подожди,

дескать. И уходит в другую комнату.

С кухни заходит жена раввина и шепотом говорит:

- Я не знаю, что Вам насоветует мой ученый муж, но что до

меня, так пусть меня лучше два раза изнасилуют, чем один раз

обворуют. 

------------------

 Приходит еврей к раввину.

- Ребе, у меня проблема: сын ушел в христианство, крестился.

Что делать?

- Ну, я должен с Богом посоветоваться, приходи завтра.

Назавтра тот приходит, спрашивает, что сказал Бог. Раввин

отвечает:

- Бог говорит, у него те же проблемы.

 -------------------

 Едут в поезде еврей и русский студент-семинарист. Еврей

спрашивает:

- А какая у тебя будет карьера?

- Ну, если хорошо закончу, поступлю в духовную академию.

- И все?

- Ну стану попом, а если хорошо закончу, может и повыше пост

получу.

- И все?

- Ну, если все удачно сложится...

- Да, совсем удачно...

- Ну, по максимуму, к концу жизни - епископом.

- И все?

- Ну, может быть, стану Папой Римским!

- И все?

- А что еще? Не Богом же?!

- (помолчав) Ну один из наших мальчиков таки выбился...

 ------------------

 - Вот бы иметь столько денег, чтоб хватило на самолет!'

- А зачем тебе самолет?

- Да самолет мне не нужен, мне бы столько денег...

 -----------------

 Возвращается Абрам из командировки, входит в комнату,

видит - под одеялом его жена и еще кто-то.

Мужик встает, одевается, и молча прошмыгнув мимо Абрама, уходит.

- Сара, кто это?

- Да не знаю, хам какой-то.

Ни тебе - здрасьте, ни мене - до свиданья.

------------------

 Во время Великой Отечественной войны вызывают Абрама в райком

и говорят:

- Вся страна борется с проклятыми фашистами, а ты дома штаны

протираешь!

Абрам оправдывается:

- Так я близорукий, больной, стрелять-взрывать не умею.

- У нас есть задание, с которым справишься и ты. Вот тебе

пачки листовок, топай в тыл врага и распространяй.

Через 3 дня Абрам возвращается и докладывает:

·                     Все листовки распространил! Куда сдать вырученные деньги?

  -------------------------

 Телефонный звонок в квартире Рабиновича:

- Извините, пожалуйста, вас беспокоит Софа.

- Извините, пожалуйста, Софа меня не беспокоит.

 -----------------------

 Сара приходит к Маре в гости, а у той все полы водой залиты,

сама на диване лежит.

- Марочка, что у тебя случилось?

- Да ничего, просто сосед с низу сказал, что если я его еще

раз залью, он меня &%$@ет.

 -------------------

 Рабинович смотрит в окно и говорит жене:

- Сара, смотри, вон идет любовница Абрамовича!

- Это она? Посмотреть не начто. Наша на много лучше!

 ----------------------

 - Боря, значит ты решил жениться, а почему не на той с кем проводишь

вечера? - Спрашивает мать.

- А с кем же я тогда буду проводить вечера?

 *********************

 - Изя, я слышал ты женился на русской?

- Да ...

- А зачем?

- Ты знаешь, еврейки часто болеют ...

- А русские, что не болеют?

- Болеют, но их не так жалко.

 ----------------

 - Стыдно мне, ой стыдно -говорит Рабинович своей жене.

- В чем дело?

- Абрам уже третий раз пригласил меня на похороны своей жены,

а я не смог ни разу пригласить его.

 ------------------

 Еврей приходит в продмаг. Там объявление:

"СМЕТАНУ ЕВРЕЯМ НЕ ПРОДАВАТЪ"

Тот, натуралъно, возмутился, идет к директору:

- Да как это так, мол, права человека нарушаете!

- А вы эту сметанку пГобовали?

-----------------

 Маленького Мойшу выгнали из школы(еврейской есессно) за

неуспеваемость и плохое поведение. Перевели в другую

(тоже еврейскую) Через пару месяцев выгнали и оттуда по

тем же причинам. Перевели в другую - аналогично. Через

некоторое время в городе не осталось еврейских школ, и

Мойшу перевели в католическую. Через неделю вызывают отца

и говорят ему, какой хороший у него сын, как хорошо он

учится и что он вообще - самый лучший ученик школы и т.п.

Отец по-возвращении домой в недоумении спрашивает сына:

- Мойше, что с тобой произошло ? Тут мене говорят,

что ты лучший ученик, не хулиганишь и т.д. Что

с тобой они сделали?

- Понимаешь, папа, в первый день когда я пришел в эту

школу, какой-то человек в черном повел меня в какую-то

темную комнату - показал мне мужика, распятого на кресте

и сказал: "Мойше, смотри - это Иисус Христос - он тоже

был евреем", и я понял, папа, что тут не повы#$%^ваешься

 -----------------------

 - Изя, привет! Во-первых я переспал с твоей Сарой. А

во-вторых, как тебе нравится во-первых?

- Во-первых, я с ней год как не живу. Во-вторых, у нее

сифилис, а в-третьих, как тебе нравится во-вторых?

 ---------------------

 Сара просит у продавца нетоптанную курочку. Тот долго роется и

достает синюю-синюю.

- А вы уверены, что она нетоптанная?

- Мадам, кто же на такую синюю полезет?

 ---------------------

 Выходит Сара на балкон утром:

- Роза, мой Абрам у тебя?

- Чего бы он у меня был?

- Римма, мой Абрам у тебя?

- Нет.

- Рахиль, Абраша у тебя?

- У меня его нет, а шо случилось?

- Да сказал, шо по @$%&!# пойдет, и нет его.

- А шо, мы @$%&!?

- А шо, спросить нельзя?

------------------

 В отделение милиции доставили полковника и штатского за

избиение еврея.

Спрашивают полковника, за что, мол?

- Как он в автобус вошел, так мне на ногу и наступил. И

стоит. Ну я минуту подождал, вторую, Думаю: если через пять

минут с ноги не сойдет, то точно в морду получит...

Спрашивают мужика: - А ты что же влез?

- Так я гляжу, полковник то на часы смотрит, то на еврея,

то на часы, то на еврея... А потом как ему в морду даст! Ну

думаю, по всему Союзу началось...

 -----------------

  

Абрам, не пойму, почему все кричат: «Паваротти - талант! Ах, какой голос!» Он же фальшивит и картавит.

- А ты что, был на его концерте?

- Да, нет, мне вчера Моня напел.

 -----------------

 Идут по улице два еврея. Один тяжело вздыхает. Второй спрашивает:

- В чем дело, Изя?

- Ой, вот я сейчас иду на работу, а к моей Саре может прийти Зяма

и переночевать!

- Что вы, Изя! Сейчас же день, он не сможет переночевать!

- Ой, вы не знаете Зяму - такой может и днем переночевать!

 ------------------

 - Это правда, что в Одессе всегда отвечают вопросом на вопрос?

- Кто вам это сказал?!

 -----------------

 Одесса, тихий дворик, в окне скучающий Семён. Он обращается к прохожему:

- Жора, таки вы куда?

- Да нет, я домой!

 -----------------

 - Боря! Не бей так сильно Изю! Вспотеешь!

 ---------------

 - Циля! Шо ж ви не спрашиваете, как я живу?

- Роза, как ви живете?

- Ой, Циля, и не спрашивайте!

 -----------------

 - Ой, ваш Абрамчик на лицо - вылитый папа!

- Это не страшно, был бы здоров!

 -----------------

 На рынке:

- Сколько стоит эта лошадь?

- Но это курица, мадам.

- Я смотрю на цену.

 -------------------

Идет экскурсия туристов в раю и видит: сидит старая еврейка, вяжет носки. Они с почтением говорят ей:

- Вы такая знаменитая! Вы самая великая женщина в истории! Вы родили такого сына! Вы понимаете, для нас Иисус Христос...

- Да, да, но если бы вы знали, как мы с мужем хотели девочку.

 ------------------------

В Одесский оперный театр приходит певица.

- Скажите, где тут у вас диван, на котором голоса проверяют?

 --------------------

  

В Бруклине на Брайтон-бич один оборотистый одессит открыл небольшой дешевый ресторанчик для только что приехавших эмигрантов. Первые посетители были поражены расторопным официантом - китайцем, который бойко изъяснялся на иврите. Хозяина спросили:

- Откуда у вас китаец, говорящий на чистом иврите?

- Это мы его научили, - сказал хозяин, - но только не говорите ему - он думает, что это английский.

 -------------------

 - Здесь проживают супруги Гольдберг?

- Нет. Но на первом этаже живет господин Гольд, а на четвертом госпожа Берг.

- Ага. Значит, они разошлись.

 -----------------

 Провожают на пенсию старого одесского адвоката. Молодой коллега спрашивает:

- Соломон Моисеевич, а какой самый удачный день в вашей карьере?

Тот отвечает:

- Самый удачный день был, когда я выиграл девять судов подряд.

- Но позвольте, Розенблюм из конторы Шаевича выигрывал за день и побольше!

- Молодой человек, я выиграл девять судов в карты у директора Одесского морского пароходства!

 *******

 Разговаривают две еврейки в Одессе:

- Слышала, ваша Сара замуж выходит.

- Да. Выходит понемногу.

 *******

 Старый еврей уехал на историческую родину и пишет оттуда письмо друзьям в Россию: "И вот я здесь. И мне хорошо. И мне так хорошо, так хорошо, что так мне, суке, и надо.

 *******

 В картинной галерее, у картины "Переход Суворова через Альпы", стоит полковник - жирный, морда красная, словом, настоящий полковник. К нему подходит старый еврей:

- Скажите, это Сувогов?

Полковник передразнивает:

- Сувогов, Сувогов!

Еврей, показывая на картину:

- Шо вы меня копигуете? Вы его копигуйте!

 *******

  Мойше, я сегодня имел ужасный сон! Прямо кошмар! Софи Лорен, Деми Мур, Клаудиа Шиффер и твоя Роза дрались между собой за меня!

- И где ж кошмар?!

- Твоя Розочка, дай ей бог здоровья, победила

 ******

 - Рабинович, вчера я видел, что у дома вашей тёщи, стоял катафалк весь из себя черный. Вас что, можно уже поздравить?

- Ой, что вы! В этом доме триста квартир, это такая лотерея.

 *******

 Рабинович нашел на улице кошелек. Пересчитал - не хватает!

 *******

 Идет похоронная процессия, несут гроб. Прохожий спрашивает одного из процессии:

- Ой! Кого хоронят?

Тот, показывая на гроб:

- Его.

 *******

- Откуда у вас такой говор? Вы что, москвич?

- Да нет, я Одессит. Просто у меня друзья в Москве, и я часто с ними переписываюсь...

 ******

Одесситка приходит к врачу:

-Доктор, мой муж болен.

-Раздевайтесь и покажите, где у него болит…

 ********

Раннее-раннее утро. Звонок в дверь.

-Здесь живет Рабинович?

-Нет, он не живет здесь!

Снова звонок.

-Вы — Рабинович?

-Да, я.

-Почему же вы говорите, что не живете здесь?

-А разве это жизнь?

 ********

Встречаются две одесситки.

-Как ты можешь так изменять своему мужу?

-А что, ты знаешь другой способ?

 *******

Встречаются два одессита:

- Изя, вы играете на скрипке?

- Нет.

- А ваш брат, Беня?

- Да.

- Что, да?

- Тоже нет.

 ********

Одессита после поездки в Париж друзья просят поделиться впечатлениями:

- Ну как там в Париже, рассказывай.

- Ну что вам сказать? Помните, у Жоры на кухне <Джоконда> висела?

- Помним, конечно.

- Так вот, теперь она в Лувре!

*******

Объявление в одесском трамвае: «Граждане пассажиры! Шоб ви так доехали, как оплатили проезд! ».

********

Пельменная в Одессе:

Клиент:

- Мне, пожалуйста, еще одну порцию пельменей.

Официант:

- Вам что - мало? Или понравилось?

 ********

В одесском трамвае:

- Вы выходите?

- Это мое дело..

- Да, но я выхожу!

- Это ваше дело.

- Но вы мне загораживаете!

- Это другое дело.

 ********

- Когда ваша Софочка думает выходить замуж?

- Всегда!

 ***********

- Доктор, я буду жить?

- А шо, без этого никак?

 ********

- Скажите, это вы вчера вытащили из проруби моего Ромочку?

- Да…

- И могу я спросить - тогда где его шапочка?

 *********

В Одессу приехал цирк. Зильберштейн наблюдает, как скрипач играет вариации, раскачиваясь на проволоке. Наконец замечает:

- Ну, положим, до Паганини ему далеко…

 *******

 - Хаим, наш мальчик будет учиться игре на скрипке!

- Но у него же совершенно нет слуха!

- Причем тут слух! Его же будут учить играть, а не слушать!

 *********

 Ругаются две соседки:

- Я не бегаю, как ты, от дома к дому, чтобы разносить всякие сплетни.

- О, Циля, я и не знала, что у тебя уже есть телефон.

********

Яша оскорбил Абрама, обозвав его дураком. Тот пожаловался раввину, который потребовал от обидчика публичного извинения.

- Думаете, я знаю, как это делается? - прикидывается Яша.

- Ничего трудного, скажешь просто: “Абрам не дурак, извиняюсь”.

Настал молитвенный день. Яша выходит на середину синагоги и говорит:

- Абрам не дурак? Извиняюсь…

*********

- Сема,- говорит отец сыну, - позвони дяде Изе и узнай номер его телефона.

 *********

- Фира, сколько лет твоему мерзавцу?

- Четырнадцать…

- Да, аборт делать уже поздно…

 ********

- Представляешь, еду вчера восемнадцатым троллейбусом в Аркадию, и вдруг на остановке входит - никогда не догадаешься - сам Райкин!

- А разве восемнадцатый ходит в Аркадию?

 *******

Ночью при въезде в Одессу постовой останавливает “Волгу”:

- Водитель, почему не горят задние фонари?

Водитель оборачивается назад, хватается за голову и, выскочив из машины, с криками начинает метаться из стороны в сторону.

- Товарищ, да вы не волнуйтесь! Дело-то поправимое.

- Хорошенькое дело, нечего сказать!!! А где прицепной фургон?!! Где моя Роза, теща и мои ребенки?!!

 *********

В троллейбусе:

- Вы сходите на следующей?

- Нет.

-Тогда давайте меняться.

- Давайте, а что у вас есть?

 ********

-Сара! Сара! Твой сын ест с помойки!

-Миша! Много не ешь, скоро обедать!

 ******

Постскриптум: «Извините, что я пишу в майке, но в Одессе очень жарко!»

 ********

Отец с сыном в знаменитых банях Исаковича на Преображенской улице.

-Сынок, мойся хорошо, посмотри, какой ты грязный!

-Папа, а какой ты грязный?

-Так сколько мне лет и сколько тебе!

 ********

Двое в ресторане.

-Ты платил?

-Нет.

-А ты?

-Тоже нет.

-Что же мы сидим?!

*********

В одесской гимназии.

-Назовите повелительное наклонение глагола «молчать».

-Ша!

 *********

- Вы знаете пароход «Пушкин»?

- Знаем ли мы пароход «Пушкин»?! Мы его еще знали, когда он был

маленькая лодочка!

 *********

Урок русского языка в одесской школе. Учитель:

- Сегодня мы изучаем степени сравнения прилагательных. Чтоби било ясно, я сразу приведу примеры. Берем слово "хорошо". Сравнительная степень "лучшЕе", превосходная степень "лучшЕе всех", и степень, которая ни с чем не сравнится - "шоб я так жил!". ПонЯли? Тогда, возьми, Cема, слово "плохо" и сделай с ним тоже самое.

- ХужЕе.

- Прекрасно! Давай превосходную степень.

- ХужЕе всех.

- Отлично! Ну, и последняя степень?

- Шоб ви так жили

 ******

По одесскому пляжу идут два еврея - один, который давно живёт в Одессе, а другой - приезжий.

Приезжий - живущему:

- Фима, и шо тут-таки море?

- Да.

- А шо же здеся било до революции