ХОЛОДНИЙ ЯР ХОЛОДНИЙ ЯР   Я давно мріяв побувати в Холодному Яру, побачити ті місця, де жила Холодноярська республіка.   Особливо це бажання збільшилося після прочитання книг Романа Коваля, Юрія Горліса-Горського, Василя Шкляра   І ось дзвінок: "Хочеш поїхати в Холодний Яр? ЗО квітня буде вшанування пам"яті. Отаманів і козаків Холодного Яру." Телефонував колишній голова РДА (за часів Ющенка) "Звичайно! їду!!                  Холодний Яр посідає чільне місце серед історичних та духовних святинь центрального Подніпров'я та всієї Великої України. Це край старожитньої, гетьманської України, де зароджувалася Україна як держава. Саме тут, як ніде в іншому місці, серцем і душею відчувається причетність до гордої, волелюбної і незламної козацької нації, яка впродовж століть завзято виборювала і виборола свою незалежність. Місцева топоніміка засвідчує войовничий дух української природи та її дітей: тут є Січовий та Гайдамацький яри, урочища Склик і Ратище, дуб Максима За­лізняка, під яким, за люд­ськими оповідями, Тарас Шевченко писав поему «Гайдамаки» з пророчими словами: «І повіє огонь но­вий з Холодного Яру...». Холодний Яр - це місце, де присутній непо­кірний дух козацької во­льниці та славетних Д. Ба-йди-Вишневецького, Б. Ру-жинського, К. Косинсько-то, С. Наливайка, П. Павлюка, М. Жмайла, Т. Трясила, Д. Гуні, Б. Хмельницького, П. Дорошенка, керівників гайдамацьких загонів, ватажка Коліївщини М. Залізняка, І. Ґонти та інших відважних захисників України. Тут завжди точилася запекла боротьба за волю і правду. По території Холодного Яру або поруч із ним проходили сумнозвісний Чорний шлях, а також Залозний та Чумацький, які з'єднували південні райони Укра­їни з Києвом, Львовом, Польщею. Незважаючи на постійну небезпеку, життя на прикордонні з Диким полем було приваб­ливіше за панську неволю, хоча й проходило воно з шаблею в одній руці, а ралом - в іншій. Кріпаки, що втікали на Запорі­зьку Січ, діставшись до Холодного Яру, вважали себе вільними. «Тут, здається сажня землі нема, не политого козацькою кров'ю, - писав Юрій Горліс-Горський у своєму історичному романі «Холодний Яр», - ... І населення з козацьким духом, не помішане, самі українці - за Україну - очі видеруть ...». Це добре знали наші вороги, котрі в усі часи зустрічали тут, у Холодному Яру, не просто шалений супротив... Відомо, що народ гине, якщо занепадає його дух. Холод­ний Яр став символом сили духу українського народу, його боротьби за волю, за власну державність. З Холодноярським краєм пов'язані знакові події української історії. Однак, пам'ятки історії не можуть зберігатися відірвано від того природного середовища, на тлі якого проходили історичні події, адже рідна природа, за висловом відомого англійського вченого Ентоні Сміта, є необхідним атрибутом існування нації -«скарбницею історичної пам'яті». В суботу на базар: за стратегічним важливим продуктом, який потрібний в дорозі - за салом. Зустрічаю організатора поїздки - вже набрав сала. Прокинувся рано: пакую речі: сало, яйця, ковбаса, огірки, фотоапарат і "Гей!" Перший раз за рік я надумав їхати в місто автобусом і "НА". Автобуси не ходять! Чому? Страйк? В лікарні робочий день! Такого, за останні 10 років, я не бачив.  "Як бідному женитися..." Почали прибувати таксі. Людям треба ж на зміну. Сусідка ( їхала з доцею) визвала з роботи чоловіка і ми поїхали. А таксисти (їх тут назбиралося до біса) вже пропонують їхати до центра за тарифами автобуса. Збір на Центральній площі Тут же підлетів перший БУС і народ впакувався,  А ми почали репетицію Народ іде на базар і думає: "8-ма година ранку, а вони вже набралися." Раптомвиясняється, що їхати ні на чому. Керівник групи і перевізник щось не узгодили. Слава Богу, що є таке благо цивілізації як мобільний звязок. 5 хвилин переговорів і через 15 хв підлітає БУС. Повантажилися і вперед! їдемо вшановувати козаків.  Пригадався анекдот: "Українська козача сотня об"явила війну НАТО. Представник НАТО вирішив поїхати і подивитися на таких сміливих людей. Приїхав. Сидить козак і гострить шаблюку. І ви йдете проти НАТО? В нас армія 14 мільйонів !- Козак почухав потилицю: -Отож я і думаю. Де ж ми вас всіх поховаємо- Перша зупинка за 12 км від міста-закритий переїзд. Виходимо на перекур. Оце НАШ-Шполянський козак. Їдемо далі. Але сьогодні мені вже ліньки писати і тому трохи історії Чимало легенд по- в'язано з походженням назви «Холодний Яр». Мешканці навколишніх сіл розповідають, що ко- лись у крайній хаті під лісом, на дорозі в Яр з Мельників і Кресельців, жила жінка, й звали її Маланка Холодна. Лю- ди, що тікали в ліс, у яр   зупинялися ночувати у цієї Холодної, бо коли доходили сюди увечері чи вночі, то далі, в темний ліс, йти боялися. Від імені тієї жінки й назва Яру - Холодний. Є й інша версія, так звана, кліматологічна - у ярах завжди на кілька градусів холодніше. Як відомо, у глибоких лісистих улоговинах і балках влітку збирається холодне повітря, і з них завжди тягне прохолодою. До того ж, у деякі роки, принаймні XX століття, у Холодному Яру до травня місяця ще лежав сніг. А Гайдамацький ставок, що поряд Свято-Троїцького Мотронинського монастиря, звільняється від криги чи не найпізніше на Черкащині. В адміністративно-територіальному плані Холодний Яр - це 20 сіл і хуторів, що займають площу 30 тисяч гектарів на правому березі Дніпра; це понад 7 тисяч гектарів лісів; це місцевість, що розташована на межі сучасних Черкаської та Кіровоградської областей (від першої - частково Кам'янський та Черкаський і повністю Чигиринський райони, від другої - частина Олекса-ндрівського району). Трикутник Черкаси-Чигирин-Кам'янка на правому березі Дніпра сучасники ще називають «Золотою під­ковою Черкащини». Здійснюються заходи щодо створення Націо­нального природного парку «Холодний Яр» у складі лісового масиву між селами Мельники Чигиринського району, Грушківка, Жаботин, Лубенці Кам'янського району з можливим залученням і хутора Буди (Мельниківська сільська рада) з прилеглими земля­ми. Загальна площа проектованого Національного парку склада­тиме близько 9 тисяч гектарів. У більш вузькому значенні - Холодний Яр - урочище в лісі неподалік легендарного міста Чигирина, від якого відгалужується ціла система балок та яруг з джерелами, струмочками, озерцями. Чигирин - місто-фортеця на березі Тясмину, славетна гетьманська столиця та політичний центр України XVII століття, центр Чигиринського полку. Трохи далі, вище по течії річки Тясмину, знаходиться село Суботів - свого часу родовий маєток Хмель­ницьких і заміська резиденція гетьмана Богдана Хмельницького. Своєрідним форпостом Чигирина служило маловідоме село Бірки. Адже це село було у той час найвіддаленішим на півден­ному сході прикордонним населеним пунктом у володіннях Бог­дана Хмельницького. Холодний Яр - це релі­ктовий лісовий масив, який, незважаючи на відносно малу - понад 7000 гектарів площу, має величезне істо­ричне значення. Рельєф Хо­лодного Яру горбистий, з великою кількістю глибо­ких балок, з крутими схила­ми, котрі місцеве населенняназиває ярами. Кожне урочище,- попе  річка та струмок має свою промовисту назву. Найглибша і найдо­вша балка називається Холодний Яр, а від неї і вся територія навкруги носить цю назву. Є тут яри Кириківський, Святий, Чорний, Січовий, Гайдамацький, Циганський, Поташний, Гадю­чий, Червоний, Скорбний, Кривенків, Чернечий та інші. Загальна довжина балок-ярів та їх відгалуджень приблизно налічує 250 кілометрів.Двадцять років тому в Холодному Яру нараховувалось 17 не­великих озерець та 150 джерел, струмків та річечок. Сучасна кіль­кість значно менша. З джерел витікають річки Сріблянка, Смотрич, Осота, Косарка, Шумка, Чорнобривка, Лубенка, Родянка, Суботь, Холодна, Лаврусиха, Креселка та інші. Всі вони впадають в р.Тяс-мин, яка тече, майже замикаючи коло навкруги Холодноярської ви­сочини. Саме тут витоки таких річок, як Тясмин, Інгул та Інгулець.

ХОЛОДНИЙ ЯР-2 І  знову в дорогу.  Проїхали Смілу,  повернули на  Кам"янку.    По  цій трасі я ще ніколи не  їздив А ось і Кам"янка.   Це декабристи.  Пушкін  і історія про батька мого колеги,  який   ввечері  заснув перед  закритим залізничним переїздом  і  проспав у машині до  3-х  годин ночі.       Трохи історії. Місто Кам'янка Місто Кам'янка, що знаходиться недалеко від міста Чигири­на (за 62 км), було засноване на початку XVII століття вихідцями з Поділля, Київщини та Полтавщини. Волелюбні втікачі з цих регіонів почали селитись на кам'янистих берегах річки Тясмину (звідси і назва міста). Вперше слобідка Кам'янка згадується в історичних докумен­тах періоду Національно-визвольної війни 1648-1657 років. Ві­домо, що 1649 року вона була передана у володіння Богдану Хме­льницькому. Після Андрусівського перемир'я 1667 року землі Правобережної України ввійшли до складу Речі Посполитої. Таким чином, у Кам'янки з'явився новий управитель, котрий одразу заходився там «хазяйнувати». Почалось масове ополя­чення населення, релігійні переслідування, нав'язування унії. Тривалий час у місті жила родина Давидових. Тут і досі знаходиться садиба ХУІІІ-ХІХ століть, яка належала цій сім'ї. У різні часи у Кам'янці гостювали Олександр Пушкін і Петро Чайковський. Вдячні городяни встановили пам'ятники на честь цих великих особистостей в парку над Тясмином. В місті діє історико-культурний заповідник, недалеко від нього знаходиться картинна галерея. Встановлений меморіал жертвам Голодомору. В"їхали  в Кам"янку і тут же  повертаємо  наліво  в сторону Чигиринського району. За містом  починаються  яри. Ярослав,  який сидить біля  водія, весь час  веде  фотозйомку. Біля мене вікно закрите,  а  в склі віддзеркалюється  широка  спина у вишиванці нашого  козака   і зробити фото неможливо…Але Ярослав  люб"язно  надав мені декілька     Десь я читав,  що ці  яри тягнуться аж до нашого   Лебедина ,   а це більше  100 км. Місцями     глибина ярів    досягає  200-х метрів. Те що  холодно ярці   бували в  Лебедині.  описано в  книзі  Ю.Горліса-Горського.   В"їхали  в с.Грушківку..  І почалося… Дорога  покрита жорствою.   Машин  море, чимало з іноземними номерами. Задраюємо   вікна  люки, як на підводному  човні  перед зануренням  І повземо  з  швидкістю   слимака. Але  пилу  в машині повно.   За селом  знову нормальна  дорога і ось  Центр Холодного  Яру .     І  нарешті  перша  зупинка. Тут стоїть  гранітний казан,  а  справній  знаходиться  в   Київському Історичному  музеї. Машин море.  Діти забираються в казан.  Роблю  фото. В кадр попадає і моя сусідка з доцею.   Прошу   Олю увіковічити і  мене.  Може хтось мене і впізнає   І знову в  дорогу.     А так як писати мені  надоїло – історія  Холодного Яру. В центрі Холодного Яру знаходиться плоскогір'я ді­аметром до трьох кілометрів. Висота над рівнем моря - 224 метри. Колись, ще в часи Київської Русі, Дніпро (а за іншими даними, один з його великих рукавів) омивав плоскогір'я з північної сторо­ни, а біля його підніжжя була пристань. В зв'язку з різними геологічними катаклізмами, Дніпро змінив своє річище і відступив на значну відстань від Холодного Яру. Там, де колись знаходилось річище Дніпра, протікає тепер річка Ірдинь і розта­шоване величезне Ірдинське болото. Холодноярське плоскогір'я і яри - це залишки древньої гір­ської системи. Геологи доводять, що мільйон років тому територія Холодного Яру була північною стороною п'ятдесяти-кілометро-вого кратера вулкану, в центрі якого тепер знаходиться село Бовтишка Олександрівського району Кіровоградської області. Кажуть, що Холодний Яр має зв'язок із космосом, що приваблює інтерес уфологів та ізотериків. Холодний Яр багатий великою кількістю реліктових рослин. Загалом нараховується понад 140 видів різних дерев і чагарників. З них - 75 місцевих. Найкрасивіший елітний дуб Холодного Яру росте біля Гайдамацького ставка. Серед лісових насаджень збере­глися залишки старих садів - яблуневих, грушевих, черешневих. Реліктом колишніх деревостанів є тисячолітній дуб-велетень, який зростає в центрі села Буда. Народ називає його дубом Заліз­няка. Місцеві старожили кажуть, що пісня «Ой, чого ти, дубе, на яр похилився?» оспівує саме це дерево. Тепер цей дуб -ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Дуб Максима Залізняка». Поруч з ним росте дуб-онук, якому 680 років, а в інших місцях Холодного Яру збереглося багато гіллястих дубів-ветеранів віком 300-500 років. За переказами, наші предки в дубових дібровах Холодного Яру проводили обряди. Вважа­ють, що дуб забирає негативну енергію, а заряджає позитивною. В кварталі 41-ого Креселецького лісництва ще й тепер можна побачити залишки пня 1000-річного дуба під назвою «Склик». За часів існування Холодноярської Січі та під час повстання 1768 року на цьому дубі висів величезний кашоварний казан діаметром до 1,5 м. Скликали гайдамаків на раду чи в похід, б'ючи довбнею у казан, який називали «Скликом», і його гудіння було чути до 10 км. Тепер цей казан зберігається в Націо­нальному історичному музеї у Києві, а на його місці стоїть казан із граніту. З чотириногих і пернатих мешканців Холодного Яру найчас­тіше можна зустріти косулю й лисицю, дятла та солов'я. Відомі також вовки, кабани, зайці та інші мешканці черкаських лісів. Багато тут і різних джерел, які здавна нажили слави цілющих. Найбільше  в цих  місцях  радонових джерел. З переказів місцевих жителів відомо, що ще козаки й гайдамаки ліку­вали   лікували   рани  джерельною  водою. Поблизу села Сокирне Жаботинської сільради є джерело «Свята Криниця». Вода з нього вибігає бурх­ливо, ніби кипить, і має до­мішки газу. Вода джерела   «Живун», що в Отаманськомупарку біля села Головківка Чигиринського району, ніколи не замерзає. Ще й тепер літні люди йдуть до цих джерел пити воду, коли захворіють, і кажуть: «Від усіх хвороб». А до джерела «Дзер­кальце» на околиці с. Мельники та «Живун» їдуть навіть з сусідніх областей

Вшанування Холодноярських козаків.avi