вівторок, 24 грудня 2013 р.

Наша Руслана







З
гордістю вдягаю це вбрання,


Як
колись носили мої предки.


Хоч
без фірменної етикетки,


Ця
сорочка, як моя рідня.


І
хай кажуть: «Це уже не в моді», Так для себе смаку цім знайду. Традиційно, як
колись в народі,


Я у
вишиваночці іду.


Щира,
щира українка,


Може
хто сміється,


А я
справді Україну помістила в серці.


Щира,
щира українка,


До всіх націй з миром. Обіймаю
Україну Я піснями щиро.


Це для тебе, мати-Україно, Своє юне
серце відкриваю.


І з добром я пісню цю співаю. Щоб
цвіла любов, як та калина. Пам’ятаю я своє коріння,


Не гордую ні борщем, ні салом, Адже
роду нашого немало.


Сію у піснях
добра насіння.
Р. Лоцман

Це  наша Руслана  Лоцман.
Співачка, поетеса і просто  красива  дівчина.!  Випустила  диск,  книгу..виступає  з концертами.
Виросла  Руслана в  нашій Сигнаївці.
   Наш  Діма  на  Майдані  познайомився  з  Русланою   Лижичко  і супроводжував  її в поїздках до дитбудинків..  І   Він  Розповів
Лижичко про нашу  Руслану.
Телефонує:  "Повідом Руслану,  що  Лижичко  чекає  її на  Майдані  після  22.00."
  Це  було на  Миколая. Я  зробив.
  Дві  Руслани  познаймилися  і наша  Руслана  виступала  на  Майдані.
  За  словами  Діми в  очах  Лижичко  була  ревність.
  Вчора,  21.12.,  після  23.00,  наша  Руслана  знову   виступала на  Майдані.
 Ми отримали  подяку  

середу, 4 грудня 2013 р.

В НАС Є МАЙДАН!

В НАС Є МАЙДАН!

В НАС Є МАЙДАН!
!Гей, українці! Нумо на Майдан!
Вас Україна кличе на підмогу!
Підтримки, браття, жде від громадян!
Залиш усе і вирушай в дорогу.

Залиш образи, болі і жалі,
Що ними серце повниться по вінця.
У нас є право на своїй землі
На кращу долю, браття – українці!

В нас є Майдан – святилище сердець,
У нас є віра і незламна воля!
Настав терпінню нашому кінець,
Нам врешті, браття, усміхнеться доля!

Хай гордістю наповняться серця!
Забудь про сльози, відчай і зневагу.
Як браття, Вам, пасує до лиця
Співати гімн під розгортання стягу!

Тож, браття, дружно йдемо на Майдан
Його ущерть заповнимо по вінця!
Незламний дух, піднесеності стан,
Відчуй, країно, волю українця!


ДВА МАЙДАНИ……Два майдани…Мою Україну
Знову ділять на Захід і Схід.
Один – уже випрямив спину,
А на тому знущання і стид!

На одному стоять патріоти,
Що за покликом серця прийшли.
А на другий зірвавши з роботи,
Мов овець з областей привезли!

Одні хочуть свободи і волі
І не видно страху у очах.
В інших рабством скалічені долі,
Їхні душі заковує страх.

На одному майбутнє держави,
Її молодь, надія і цвіт.
А на тому кайдани іржаві
І в вікні заґратований світ!

Подивіться на їхні обличчя,
Чистоту і порив юних душ.
І на тих хто в минуле сторіччя
Повернути нас хоче чимдуж.

Невже мало пролитої крові,
Невже пам'ять коротка така?
Береги нас єднають Дніпрові,
А не ділить Славутич-ріка!

Українці! Візьміться за руки!
Ради Бога, з’єднайте серця!
І під гімну славетного звуки
Вас осінить десниця Отця!

01.12.2013 р.
Мирослав Вересюк