СІЛЬСЬКІ ЇСТОРІЇ
"КУРОЧКА РЯБА"
В молодості, коли я називав своє прізвище, мене завжди запитували: "А ти не родич Андрія Сови?" Нинішнє покоління не знає хто такий Андрій Сова, а моє покоління його пам"ятає. Андрій Сова- актор, артист естради, читав гуморески.
Друге питання: "А ти не виступаєш з гуморесками?" "Ні. Я медик."
Хоча було діло.
В другій половині 50-х років в газеті "Радянська Україна" - орган ЦК КПУ появилася стаття про те, що в колгоспах занедбано птахівництво і в магазинах немає в продажу яєць.
І потім появилася гумореска, здається Степана Олійника, на цю тему.
І тоді, мій тато, а він керував драмкружком, запропонував прочитати цю гумореску в клубі.
Всю її я не пам"ятаю, але дещо залишилося в пам"яті.
"Не у діда, не у баби
Жила собі курка ряба.
А жила вона в артілі,
У сарайчику похилим.
На бантині ночувала,
Не неслась, бо їла мало.
Так вона собі жила,
Їла щось, і щось пила.
Наче гриб на сонці сохла,
Але все таки не здохла."
Далі дослівно не пам"ятаю, але зміст такий:
"Вбігла Христя у контору
Наша курочка з яйцем!"
На честь такої події влаштували банкет, танцювали гопака.
Виникло питання: А що робити з яйцем?
Вирішили продати на базарі.
"5 карбованців просили,
За полтинник віддали"
Примітка: Артіль- це колгосп.
Ціна яєць була 5-6 крб за десяток.
На другий деь я я проснувся знаменитим.
При зустрічі зі мною всі дорослі, а особливо мужики, вже здаля кричали:
ААА! КУРОЧКА РЯБА!!
Я вирішив ще раз здивувати земляків. Знайшов гумореску і вирішив прочитати її в клубі. Але вона була довга. І під час виступу замітив, що народ вже не слухає.\, перемовляється.
І тоді я зрозумів, Що гуморески повинні буть короткими.
На цьому мої виступи закінчилися. В школі я читав вірші Т.Г.Шевченка і др., але це вже було не те.
А Я на довгий час залишився " КУРОЧКА РЯБА"
четвер, 10 жовтня 2024 р.
понеділок, 23 вересня 2024 р.
СУМИ, МОЇ СУМИ...
Що для мене Суми? Я мало прожив в Сумах-всього 6 років. Але це дороге для мене місто. Це місто моєї юності. Перші побачення, перші поцілунки, стрибки з парашутної вишки, танцмайданчик. Бійки: Добровольна проти Пришиба, Пришиб проти Дзержинки..
Перша сигарета, "Портвейн". Все це було вперше.
В 1963 році я поступив в Сумське медучилище. Ми приїхали в Суми 15-річними пацанами з сіл, де навіть не було десятирічної школи. Нас було видно здалеку: широчезні штани з манжетами, які ми потім перешили за 3 крб., сільська говірка..
Вчитися було нелегко. Навчання було на російській мові. Я непогано знав російську мову.
Але якщо з новими предметами (анатомія, біологія) було відносно терпімо, то з хімією, фізикою, математикою було трудніше. - нові терміни. Але здолали ці науки.
В 2017р я організував зустріч однокурсників- ми не бачилися 50 років!
Знайшов майже всіх. На жаль, не всі дожили до цього часу.
Зібрался біля старого медучилища, посиділи, потім пішли в кафе. Кожний розповідав як він докотився до такаго життя.
Лейтмотивом зустрічі було таке: " Сова! Де ти був раніше? Чому ти не зібрав нас років 20-30 тому, коли ми були молодшими?"
А дійсно: нам було вже по 70 років.
Роз"їхалися, знаючи, що вже більше не побачимося. Тепер тільки зв"язок по телефону.....
І наша пісня 60-х років:
неділя, 28 липня 2024 р.
неділя, 21 липня 2024 р.
Ігор СкрипченкоГазета "Голос Посулля"