Розділ 7

Настала черга зупинитись на для мене найближчій по духу й по фаху службі - неврології. На початку своєї роботи психіатром я багато чому вчився й зобов"язаний старшим колегам Миколі Олексійовичу Карпенку та Миколі Федоровичу Кольві. Неперевершені діагности, які з допомогою лише молоточка та вміння зібрати анамнез й побачити симптоми хвороби, яких не бачили інші, робили їх клініцистами найвищого рівня. Клінічне мислення та висока інтуіція ставили їх на рівень з науковцями кафедр. Передчасна втрата Миколи Олексійовича відбилась й на неврологічній службі. Він, інтраверт по характеру, мав чудове почуття гумору й часом видавав анекдоти шедеврального зразка. Служба й хворі натерпілись, коли не дослухались думки цих досвідчених фахівців, й розмістили їх відділення в корпус де не було ліфта. Страждав медперсонал, надриваючись при транспортуванні на ношах та хворі. Якщо при першому розташувнні відділень в 1976 році була допущена помилка, то легко можна було виправити її 1996 року, коли переводили служби й скорочували ліжка. Неврологічне відділення можна було перевести до головного корпусу без затрат й будівництва додаткового ліфта.

Поданий Миколою Федоровичем Кольвою матеріал викладаю в повному обсязі з найменшими правками.

Неврологічна служба району народжувалась в "муках" ( за висловом М. О. Карпенка). Вперше ніж народитись - пройшла довгий та тернистий шлях. Відомо, що допомога хворим неврологічного профілю надавалась до 1973 року двома лікарями : Капшученко Григорієм Петровичем - невролог та Вітковським Генадієм Станіславовичем - невролог-психіатр .

03. 08. 1973 року на посаду невролога прийшов Кольва Микола Федорович (Вінницький медіститут ім. М. І .Пирогова), який пройшов інтернатуру на базі 1-ої міської лікарні м. Черкаси під керівництвом досвідченого, найвищого рівня фахівця Саріна Михайла Івановича. До цього в районі з 1973 по 1974 роки працювали лікарі неврологи Селюков Віктор Іванович та Бугайов Володимир Степанович. З 01. 08 .1974 року приступив до роботи лікар-невролог Кольва М Ф. Була проведена робота по організації неврологічної служби. До цього хворих неврологічного профілю лікували неврологи і психіатри ,прийшлось розділити ці дві служби. До цього хворі з неврологічною патологією лікувались в психоневрологічному відділені розташованому на території цукрового заводу.

В наступні роки аж до 1976 року неврологічні ліжка та хворих переміщали в різні куточки міста та району. Спочатку виділили 10 ліжок з важкою патологією(церебро-васкулярні, запальні хвороби н. с., гостра травма) в терапевтичному відділенні по нинішній вул .Таранця (район старої міліції), а 30 ліжок - в Лозуватській дільничній лікарні. В цей час надавав допомогу в стаціонарі до 1975 року Кольва М. Ф. на 1 ставку та додатково на 0 ,5 ст - психіатра. Поліклінічний змішаний прийом неврологічних та псиіатричних хворих вів Капшученко Г. П.

Лікар Кольва М. Ф . зранку оглядав тяжко хворих неврологічного профілю в терапевтичному відд., оглядав невідкладних на прийомі й швидкою допомогою їхав до Лозуватки, де лікував ще 30 хворих. Повертався попутнім транспортом на прийом. Окрім цього ще -виклики до дому ,круглодобова ургентність та планові чергування по лікарні й огляд новонароджених у пологовому відд ( народжувалось й лежало по 20-25 діток). До цього ще й сумісництво по психіатрії.

Такі були навантаження на лікарів. Неврологічні ліжка ще двічі переміщали за терапевтичними та на територію старої лікарні в ЛОР відд.

В 1975 році з Лисянки ряди неврологів поповнив Карпенко Микола Олексійович (Київський медінститут)

В1977 році приступив до роботи Дунаєнко Іван Григорович ( Дніпропетровський медінститут). Працюва лікарем-неврологом та по сумісництву - експертиза непрацездатності голова ЛКК до 2019 року. Для служби це давало великі переваги мати експерта невролога.

В травні 1976 року на базі новозбудованої лікарні відкрили неврологічне відділення на 40 ліжок. На запитання Миколи Карпенка :" Де розташується неврологічне відділення?" Відповідь дали не зразу. В головному корпусі оснащеному ліфтами місця для неврології не знайшлось. Так неврологічне відділення розмістили на віддалі від приймального, реанімаційного, фізкабінету, а головне - в приміщенні без ліфта й на 2-у поверсі. Майже 43 роки хворих з приймального відділення на каталці через всю лікарню, а потім в гамаці піднімали на 2-й поверх. Носили хворих всі: санітарки, медсестри, сантехніки, лікарі, начмед ( Окрім головних лікарів - моя вставка). В багатьох надовго залишились не тільки згадки, а й наслідки: професійні радикуліти, остеохондроз, хворі суглоби й т. д.

Першим завідуючим відділенням був Карпенко М. О. до 1980 року, а до 1992 року він працював у відділенні ординатором. З 02. 02. 1980 до 30. 03. 2020 року завідував неврологічним відділенням Заслужений лікар України, лікар вищої категорії Кольва Микола Федорович.

З 1979 по 1982 рік в районі працювала лікар-невролог Мірошник Діана Миколаївна. З 1982 року в районі працює лікар-невролог Поліщук Микола Петрович (Вінницький медінститут), лікар вищої категорі. Має спеціалізацію по профпатології та дитячій неврології. В свій час, займався прийомом, диспансерізацією дітей неврологічного ,профілю. В даний час очолює неврологічну службу району.

З 1984 року лікар-педіатр Сова Микола Іванович після спеціалізації по дитячій неврології до 1993 року працював, як дитячий невролог, а з 1993 року по листопад 2019 року його замінила лікар 1 категорії Галушко Олена Павлівна. Закінчила Вінницький медінститут й перші 4 роки працювала терапевтом. Своє призвання знайшла в неврології, якій віддала 26 років роботи.

З 2005 року замісником головного лікаря ЦРЛ по медичній частині став Михайленко Валентин Володимирович й по сумісництву невролог . Консультує хворих по лікарні надає допомогу неврологу в сьогоднішні тяжкі часи. Мудрий, надійний, безвідмовний колега. (буде продовження)